Катеринославська складова спадщини Н.Д.Полонської-Василенко

На окрему увагу заслуговують документи з Катеринославських (пізніше Дніпропетровського) архівів, які Н.Д.Полонська-Василенко передбачала ввести до наукового обігу в укладеному нею тематичномузбірнику джерел. Протягом 1938-1939 рр. дослідниця уклала двотомну збірку документів та матеріалів за темою “Історія заселення Південної України у XVIII столітті”. Про завершення другого тому і подання його на розгляд 28.03.1939 р. маємо відомості із звіту вченої до Інституту історії України АН УРСР за 1939 рік [37]. На жаль, й досі нам не вдалось розшукати остаточний варіант збірника, той що безпосередньо планувався до публікації і був рецензований у 1940 році професором О.П.Оглобліним [38]. З рецензії, принаймні, відомо, що до збірника увійшло 769 документів і матеріалів (відповідно 379 – до першого тому, і 390 – до другого). Справа аналізу збірника ускладнюється тим, що навіть виявлені на сьогодні у вітчизняних архівосховищах матеріали не є повними, вони розпорошені по різних фондах і архівах, і поки не дають нам підстав робити висновки про існування ще й третього тому збірника, на чому наголошував свого часу І.В.Верба [39]. Основна частина підготовчого варіанту збірника “Заселення Південної України у XVIII столітті” зберігається в Архіві Інституту історії України НАНУ (Опис 2, Од. зб.143-146), при чому за відомостями звітів [40] та наявним датуванням одиниць зберігання 145-146 цілком очевидно, що це перший і другий томи збірника, представлені дослідницею до Інституту історії у грудні 1938 р. та у березні 1939 р. Матеріали ймовірного третього тому (Од.зб. 147) дійсно збереглися у стані лише підготовчому і розформовані по папкам “фабрики”, “пути и средствасообщения”, “откуп”, “внутренняяторговля, ярмарки”, “торговлявнешняя”, без порядкових номерів, з робочими заголовками тощо. Маємо підстави припускати, що перед нами робота Н.Д.Полонської-Василенко, якою вона займалась в Інституті економіки АН УРСР, про що згадує в своєму звіті [41], а саме матеріали, які підбирала до збірника “Народное хозяйство Южной Украины во второй половине XVIII столетия”.

Зазначимо, що окремі розпорошені частини матеріалів двотомного збірника зберігаються в особових фондах вченої [42]. Їх приналежність до збірки очевидна як за зовнішніми археографічними ознаками, так і за заголовками і підзаголовками, що відповідають окремим пунктам деталізованого плану розміщення документів в середині публікації.

Скопійовані та підготовлені до публікації у збірнику документи, що так і залишились в дослідницькому портфелі Н.Д.Полонської-Василенко, мають не лише культурологічне значення (збереження змісту втрачених історичних джерел), а й значення історіографічне, бо в цілому відібрані документи відбивають концепцію історика щодо заселення Південної України у XVIII столітті. Сама дослідниця зазначала, що не має на меті представити вичерпну документальну історію заселення краю, а лише найбільш яркі і виразні документи цієї історії [43]. Бачимо, що джерела Катеринославських архівів відіграли не останню роль при дослідженні, реконструкції та представленні цього історичного процесу Н.Д.Полонською-Василенко, а саме таких його складових:–іноземна колонізація Нової Сербії та Слов’яносербії (номінальний та дійсний склад сербських полків, результати їх комплектування) / джерела з фонду Новосербського корпусу [44];

–заселення першої Новоросійської губернії (роздача рангових земельних ділянок, закріплення заселених слобод, організація і умови протікання заселення поміщицьких слобод, заселення державних слобод, склад населення, що залюднювало державні слободи, специфіка поселення різнихетнічних та соціальних груп, боротьба із постійними переходами державних та поміщицьких селян) / джерела з фонду Азовської та Новоросійської губернської канцелярії [45];

–економічний розвиток господарства краю (перші промислові заводи, торгівля, становлення відкупної системи) / фонд Новоросійської губернської канцелярії [46];

–запорозька спадщина після ліквідації Січі 1775 року (адміністративно-територіальний розподіл землі колишніх Вольностей, запорозький елемент в заселенні державних та поміщицьких слобод, політика уряду щодо населення запорозьких зимівників / фонд Новоросійської губернської канцелярії [47];

–організація переведення людності до слобод, політика щодо втікачів, вивід на поселення людей з-за кордону, іноземна та військова колонізація після 1775 року, соціально-економічний стан державних і військових поселян, місцева адміністрація / фонди Новоросійської губернської канцелярії, Катеринославського намісницького правління [48];

Звісно, що археографічна складова доробку вченої з історії Південної України була нерозривно пов’язана з історичними дослідженнями. Крім тих, що вже були згадані, слід назвати роботи, джерельна база яких включає матеріали катеринославських архівів: “З історії останніх часів Запоріжжя” (1926), “Маніфест 3 серпня року 1775 в світлі тогочасних ідей” (1927), “Південна Україна року 1787 (зо студій з історії колонізації)” (1929), “Нездійснений архітектурний проект (До історії Катеринослава)” (1930), “Перша бібліотека на Півдні України та її доля” (1930), “Втікачі в Південній Україні кінця XVIII сторіччя” (1930), докторська дисертація вченої – “Очеркипо истории заселения Южной Украины в середине XVIII в. (1734-1775 гг.”, захищена 1940 року.