Кілька листів з історії Війська Запорозького першої третини XVII ст.

При цьому зі службами моїми віддаюся, якнайпокірніш ласці в. м., м. м. пана.

Дано з Умані 6 травня 1622 р.

В: м. в усьому зичливий приятель і слуга Криштоф Бокрицький, козак його к. м. Війська Запорозького».

(АГАД.— Ф, «Архів Замойських». № 3036.— С. 56. Копія.— Переклад з поль¬ської мови).

№ 4

1623, лютого 7 (січня 28).— Черкаси.— Лист гетьмана Війська Запорозького» Богдана Коиші (Кончі) до князя Криштофа II Радзивілла

«Ясноосвічений милостивий князю!

Понижені наші рицарські послуги якнайпокірніше віддаємо милостивій? ласці вашої вельможності, нашого милостивого пана.

Духовні (владики) нашої руської нації релігії грецької старожитньої, велебні в Богу отці Йов Борецький, митрополит і Мелетій Смотрицький, архиепископ, були від відступників нашої руської церкви несправедливо звинувачені-у зраді вітчизни на користь турецького султана під час минулорічної молдавсь¬кої експедиції і (в такому світлі) представлені королеві його мості, пану на¬шому милостивому. Через що з обох канцелярій й королівської мості, коронної і литовської, вони були без суду й права універсалами оголошені зрадниками вітчизни. Вони (владики) в своїй невинності, не можучи зносити подальшої ганьби, а будучи убезпечені глейтом, (даним) з батьківської доброти короля-Його м., пана нашого милостивого, ідуть на сейм для виправдання перед має¬статом його королівської мості і перед всією Річчю Посполитою. За ними, як за людьми поштивими, ні в чому ніколи не запідозреними у (зраді) милій своїй вітчизні, виправданими з тієї брехливої обмови нашими кривавими працями під час минулорічної експедиції, через наших товаришів пана Михайла Мироновича та пана Кирила Джалалия покірно й понижено просимо вельможність вашу, нашого милостивого пана, щоб за милостивим клопотанням вашої вельможно¬сті присудом його к. м. пана нашого милостивого, були звільнені від обмови й при своїх санах були задовільнені церковними бенефіціями. А за це ми і вся наша руська нація в релігії нашій згідно з частими обіцянками його кор. мості будучи ;іпснокоєні, засвідчуємо всіляку н ашу найпокірнішу готовність стати (на службу) за наказом його кор. мості, пана нашого милостивого і всієї Речі Посполитої. А ми, дізнавши такої милостивої ласки, залишаємося винні від¬дячувати кожної миті і кожного разу покірною нашою рицарською службою вашій вельможності. Про що і вдруге покірно й понижено просячи нашу вель¬можність, віддаємося в милостиву ласку вашої вельможності.

Даний з Черкас 1623 січня 28 дня.

Вашої княжої мості, нашого милостивого пана, найнижчі слуги

Богдан Конча, гетьман зо всім товариством Війська його кор. мості Запо¬розьким».

(АГАД.— Ф. «Архів Радзивіллів», відділ 2.— № 844. — Оригінал, завірений військовою печаткою. Переклад з польської мови. Адреса: «Ясносвіченому пану, пану Криштофові Радзивіллові, князю на Біржах і Дубинках, гетьманові польному Вел. Кн. Лит. старості жижмовському, нашому милостивому пану, від¬дати».

№ 5

1631, січня 13/3.— Канів. — Лист гетьмана Війська Запорозького Тимоша Михайловича (Орендаренка) до князя Криштофа II Радзивілла.

«Яснеосвічений вельможний милостивий князю, пане, пане наш вельми ми¬лостивий!Наші посли, котрих ми посилали до його к. м. з найнижчим покірним на¬шим проханням після нашої провинності, повернулися й розповіли, що завдяки милостивому клопотанню їх м. пп. сенаторів вони були допущені до поцілування руки його к. м. і їм було пробачено те, що було ображено маєстат його к. м. Знову прагнуючи того, щоб це було забуте його к. м., нашим милостивим па¬ном, посилаємо на нинішній сейм наших товаришів пп. Олександра Боровецького, Пашка Хомича, Стефана Селипського і Яна Бонежинського. Ми не втра¬чаємо надії на те, що як і раніше наше Військо Запорозьке дізнавало мило¬стивої ласки і заступництва в. кн. м. перед його к. м. та їх м. пп. сенаторами,, так і цього разу і в інших деяких наших проханнях в. кн. м., наш милостивий пан, зволиш милостиво підтримати, про що понижено прохаємо.. Особливо ж, по пробаченню нашого злочину ми просили ясновельможного його м. пана геть¬мана коренного за деяких наших товаришів, виписаних на Запорожжю і пере¬буваючих у чужих землях, щоб ми могли мати шість тисяч (реєстрового) війська, чого нам його м. п. гетьман не дозволив, але порадив звернутися з цим до його к. м. на сейм. Отже, понижено в. кн. м., нашого м. п. просимо про милостиве клопотання, щоб ми це могли отримати внаслідок милостивого кло¬потання у в. в. м., наших милостивих пп. і відносно (кількості) війська і від¬носно підвищення жолду, бо і за минулий рік нам не дійшов милостивий даток від його к. м., а через кару його м. пана гетьмана коронного всі ми живемо в домах своїх убогих. А як трапиться йти на службу його к. м., то інший і не спроможеться на це (?). При інших добродійствах в. кн. м. нашого м. п., зобов`язуємося відслужити нашими найнижчими службами і просити Господа Бога за добре здоров`я та щасливе довголітнє панування в. к. м., нашого м. п. Віддаємо і вдруге служби наші рицарські милостивій ласці в. кн. м., нашого м. п.