Кілька листів з історії Війська Запорозького першої третини XVII ст.

№ 1

1611, жовтня 16/6.— Лист полковника Війська Запорозького Матвія Ширяя до князя Януша Радзивілла.

Яснеосвічений милостивий князю, пане а пане мій милостивийі Понижені свої послуги старанно віддаю в м. ласку в кн. м., мого м. пана. Ворог його кор. м. й Корони Польської загрозив життю нашому й взяв над нами гору й вибив з Московської землі й на наших плечах увірвався до землі держав його кор. м. Корони Польської з великими шкодами й втратами нашого товариства, про яке нещастя ми маємо доповідати його кор. м. (?). Однак, оскільки ми поклали на себе такий великий тягар, оскільки ми маємо наказ від ясновельможного й. м. пана гетьмана коронного, щоб йти на те місце, де я служив його кор. м. й Речі Посполитій, то не припиняючи своєї служби я з моїм товариством, з полками моїми рицарськими його кор. м. Війська Запо¬розького рушив на послуги його кор. м. і Речі Посполитої до Москви, бажаючи помститися за свої кривди, вчинити послугу його кор. м. й здобути славу. Однак, Оскільки мені доведеться йти по дорозі через маєтності в кн. м., мого м. пана, понижено прошу в. кн. м., аби в. кн. м., мій м. пан зволив за це не обража¬тися, а також оборонити мені з моїм товариством ночувати в своїх маєтностях, як у селах, так і в містечках. Зволь також не гніватися (?) за* Війська всюди, почавши до Дніпра і за Дніпром, а * війська заступили, не міг. Віддаю я * посилаю. Вдруге понижені мої послуги віддаю ласці в. кн. м., м. м. пана.

Дано з (...) д(ня) 6 жовтня 1611

В кн. м., мого пана понижений служебник Матвій Ширяй, полковник його кор. м. Війська Запорозького».

(АГАД.— Ф. «Архів Радзивіллів», відділ 5, № 16020.— Оригінал завірений військовою печаткою. Адреса: «Яснеосвіченому князю з Бірж на Дубинках йо¬го м. Янушові Радзивіллові, підчашому В. кн. Литовського), моєму м. пану до віддання належить, а при відсутності його кн. м. віддати належить наміснико¬ві його кн. м. в Луцьку»).

* Невелика частина тексту втрачена або ж не прочитується.

№ 2

1622, березня 6.— З військового табору.— Лист князя Криштофа II Радзивілла до Путивльця, полковника Війська Запорозького.

Мій ласкавий пане Путивлець!

Мені так сподобалося бажання в. м. і тих з місць, котрі з в. м. відгук-нулися до мене, що я нічого більше б собі не зичив, тільки оказії для спіль-ного з в. м. служби його кор. м. та Речі Посполитій. Вже й немала була надія на це, але з плином часу проминула, бо в. м. мав з тисячею добірного товари¬ства прибути до Інфляндії перед тим, як розтануть сніги, але там уже такі повіді пішли, так розтанули сніги, що звели нанівець завзяття в. м. А до того же почалися якісь переговори, котрі (змушують) утримуватися від по-дальшого затягу (війська). А щоб в. м. і себе самого і мене не підвів я вважав за потрібне негайна звідси дати звістку в. м. і просити, щоб (в. м.) уже не думав про Інфляндію, хіба що влітку буде інше рішення його к. м. Це ширше пояснить в. м. віддавця мого листу. А оскільки я надалі прихильність свою до рицарства в. м. м. вповні зберегаю, то впевнений, що і від в. м. м. повної •й незмінної приязні завжди дізнавати буду. При цьому віддаюся товариській приязні в. м. і всього товариства, поздоровляючи їх за службу й бажання (служити).

Даний з табору д(ня) 6 березня 1622 р.(АГАД.— Ф. «Архів Радзивіллів», відд. 2.— № 819. Оригінал. Переклад з поль¬ської мови. На звороті запис іншою рукою: Відправа до запорозьких козаків».

№ З

1622, травня 16/6. — Умань.— Лист козака Криштофа Бокрицького до Стефана Хмельцького.

«Мостивий пане Хмелецький!

Ознаймую в. м., м. м. п., що там у тому краю робиться. Вся орда готова до (нападу) на державу його к. м., бо (ми) і язиків чотирьох послали до його к. м., котрі свідчать про те. З Москви Ізварський (?) прийшов до Путивля з двадцятьма тисячами московського війська. Козацькому війську наказано не¬одмінно вийти на волость й доти там бути, поки не повернеться посол, або яка відомість буде. З Запорожя теж йшло все військо, але прокралося однак п`ять човнів на море, за котрими посилають зараз на Дін, прагнуючи цих: Схопити, Рада буде від (св.) Юрія за два тижні на Росаві. Щодо його м. пана Балабана: останнього дня квітня він мав рушити до Самари, де має там від¬давати викуп.