Археографічна діяльність Н.В. Пігулевської (1894–1970 рр.)
Каталог сирійських рукописів дав можливість використовувати цінний матеріал для наукових дослідженнь різних напрямків. Високу оцінку цій археографічній роботі дав в своїй рецензії Ю.М.Завадський [9, С. 195]. Він підкреслив, що виключною заслугою Н.В.Пігулевської було те, що вона розповсюдила метод датування рукописів за водяними знаками на східні рукописи, чого не зробили Райт, Естенберг, Захау - відомі західноєвропейські дослідники, які описували сирійські рукописи.
Протягом всьго свого життя Н.В.Пігулевська була членом Археографічної комісії при Відділені історії АН СРСР і брала активну участь в її роботі. Вона активно допомогала в проведенні її сесій, виступала з повідомленнями, залучала інших до співробітництва.
В серпні 1960 р. у Москві відбувся XXV Міжнародний конгрес сходознавців [10], на якому працювала секція “Візантинознавство і суміжні дисципліни”. Засідання відкрила Н.В.Пігулевська. Вона виступила з доповіддю “Арабы у границ Византии в IV веке”, де проаналізувала джерела з історії арабів.
В травні 1967 р. в Ленінграді в Інституті російської літератури АН СРСР відбулася конференція молодих спеціалистів, яка була організована Ленінградським відділом Інституту народів Азії АН СРСР. Ініціатором і організатором цієї конференції була Н.В.Пігулевська [11].
24 березня 1969 р. на засідані Археографічної комісії Н.В.Пігулевською була прочитана доповідь на тему:“Сирийские рукописи в Ленинградских собраниях” [12], в якій вона охарактеризувала стан вивчення давніх, головним чином сирійських рукописів в країні, і поділилась своїм досвідом палеографічної і археографічної роботи над сирійськими рукописами.
В червні 1969 р. Археографічною комісією була проведена Ленінградська конференція (“Тихомировські читання 1969 р.”) [12], де Н.В. Пігулевська виступила з повідомленням про стан і задачі вивчення палеографії і інших допоміжних історичних дисціплін історії середньовічного Сходу, в якому наголосила про значення рукописів, які знаходяться у Радянському Союзі.
Н.В.Пігулевська була віце-президентом Російського палестинського товариства. Палестинське товариство було засновано у 1882 році у Петербурзі. З 1918 року відоме як Російське палестинське товариство при Російській Академії Наук. Н.В.Пігулевська проводила регулярні засідання товариства. Під її редакцією опубліковано 20 випусків “Палестинского сборника” . Н.В.Пігулевська турбувалася, щоб на його сторінках були представленні допоміжні історичні дисципліни.
Наприклад, під редакцією Н.В. Пігулевської вийшли наступні роботи : Лундін О.Г. Південа Аравія в VІ ст. //Палестинский сборник. - Л., 1961. - Вип. 8 (71); Лебедєва І.М. Пізні грецькі хроніки і іх російські та східні переклади //Палестинский сборник. - Л., 1968. - Вип. 18 (81); Єланська А.І. Коптські рукописи Державної публічної бібліотеки ім.Салтикова-Щедріна//Палестинский сборник.- Л., 1969.- Вип. 20 (83).Остання лекція в житті Н.В. Пігулевської була прочитана нею студентам Сорбони в Парижі, куди вона їздила зовсім незадовго до смерті, у грудні 1969 р. на запрошення Французької академії наук. Лекція ця була присвячена методиці роботи з рукописами, пошукам загублених рукописів, методам їх визначення, тобто тій тематиці, якій Н.В.Пігулевська присвятила стільки праць і яку вона особливо любила.
Таким чином, проаналізувавши археографічну діяльність Н.В.Пігулевської можна зробити наступні висновки: -особливістю археографічної діяльності вченого було те, що вона спочатку робила палеографічні дослідження, потім переходила до археографічного аналізу джерел; -перевіряла переклади попередників, описувала рукописи, звіряла їх, систематизувала; -поєднувала власне археографічну роботу з організаторською, що дало блискучі результати, пропагувала археографічні праці; -заснувала сирійську історико-філологічну школу в палеографії та археографії; -при вивчені археографічних джерел здійснювала міждисципліонарний підхід.
Складений нею “Каталог сирийских рукописей”, який відкрив серію монографій “Палестинского сборника”, “може служити прикладом зразкового дослідження і опису східної рукописної книги” [13].
ЛІТЕРАТУРА
1.Жизнь Саходоны (Из истории несторианства VII века) // Записки Коллегии востоковедов при Азиатском музее Академии наук СССР. - 1928. – ІІІ. - С. 91-108.