Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії
В основу соціально-економічної перебудови Росії Пестель по¬кладав аграрні перетворення. Він розумів, що необхідною пере¬думовою радикальної зміни становища селян є їхня особиста свобода. Щоб забезпечити селянам справжню свободу, їм треба дати землю. Саме в землі Пестель бачив найважливішу опору су¬спільного благоденства, тому і пропонував наділити кожного ді¬лянкою землі.Але як забезпечити реалізацію цього наміру? Пестель висуває ідею створення двох форм власності на землю: приватної і суспіль¬ної. Він пропонує створити фонд суспільного володіння землею за рахунок поміщицьких і державних земель. У великих землевласни¬ків частину землі треба конфіскувати, дрібним - сплатити певну компенсацію. Цей фонд формується у волостях, становить їхню вла¬сність і використовується для наділення землею всіх, хто забажає. За користування землею селяни повинні були платити оброк протя¬гом 10-15 років. Такий термін, який Пестель називає перехідним, він встановлює для того, щоб поміщики могли пристосуватись до нових умов.
Аграрний проект Пестеля, незважаючи на певний утопізм, був безумовно прогресивним у плані соціально-економічних перетво¬рень. Пестель приділяє увагу і проблемам розвитку промисловості. Проте тут він не передбачає таких радикальних змін, як у сільсько¬му господарстві.
Микола Іванович Тургенев (1789-1871). Народився в м. Сим¬бірську в дворянській сім'ї. 1811 p. закінчив Гетгінгенський універ¬ситет (Німеччина). Працював у Комісії зі складання законів і в мі¬ністерстві фінансів. Він залишив велику літературну спадщину:
«Досвід теорії податків» (1818), «Росія і росіяни» (1847), «Питання звільнення і питання управління селян» (1858) та ін.
Центральним у його працях є питання про ставлення до кріпацт¬ва. Звільнення селян він назвав «священною і достойною метою всього життя». У своїх творах М. Тургенев гостро критикує феода¬лізм і виступає прихильником свободи в усіх її проявах: свободи особи, свободи господарської діяльності. У кріпацтві він бачив го¬ловну перешкоду для економічного розвитку Росії.
М. Тургенев розробив кілька проектів звільнення селян. Він був прихильником ліквідації кріпацтва з допомогою низки поступових заходів: «...поступового дарування селянам деяких особистих прав...» і «поступового обмеження влади поміщиків»'. Проект перед¬бачав звільнення селян без землі. Для одержання землі селяни мали сплатити викуп поміщикам.
М. Тургенев намагався довести поміщикам вигідність для них звільнення селян. Селянин, звільнений без землі, або з невеличкою ділянкою, буде економічно залежним від поміщика, який залишає¬ться власником землі. Поміщики отримають викуп, а з вільної праці селян матимуть не менший дохід, ніж раніше. Отже, основний зміст економічних перетворень на селі Тургенев бачив у капіталістичних перетвореннях поміщицького господарства.
Аграрна програма Тургенева, незважаючи на те, що в ній, на відміну від програми Пестеля, доля селянина підпорядковувалась інтересам поміщицького господарства, була безумовно прогресив¬ною. Усупереч дворянським лібералам він доводив необхідність звільнення одночасно всіх селян, виступав за знищення станових привілеїв тощо. Щодо його заяви про поступове звільнення селян, то, як він писав у своєму щоденнику, вона проголошувалась на ви¬падок, коли ідея одночасного і швидкого звільнення селян натра¬пить на протидію.
Цікавими є й погляди Тургенева на розвиток промисловості та торгівлі в Росії. І в цьому питанні він виступив прихильником сво¬боди: свободи розвитку промисловості, свободи торгівлі. Сприйня¬вши ідеї економічного лібералізму А. Сміта, він уважав, що їх мож¬на застосувати і в тогочасній Росії.
В інтересах поміщиків Тургенев проголошував принцип свобо¬ди торгівлі. Велике місце в його працях займала проблема опо¬даткування, яку також він вирішував з буржуазно-демократичних позицій.
Микита Михайлович Муравйов (1796-1843). Варіант аграр¬ної реформи поміркованого характеру був розроблений Муравйо-вим у його «Конституції». Перший варіант «Конституції» передба¬чав лише особисту свободу селян і позбавлення їх навіть засобів праці. Мало того, позбавлені землі й засобів праці селяни не мали права переходити на роботу до іншого поміщика. Цей проект зазнав критики членів Північного товариства.
Другий варіант проекту залишав за селянами їхні присадибні ді¬лянки, будівлі, засоби праці, худобу. І лише третій варіант, написа¬ний Муравйовим у в'язниці, передбачав надання селянам 2-3 деся¬тин землі на двір, а також право спадкового володіння нею.