Економічна думка на початку ХІХ ст. в Росії
Проекти перетворень у сільському господарстві були в лібералів менш прогресивними. Так, Сперанський гостро засуджував кріпацт¬во, наголошував на необхідності його скасування. Але в конкретних рекомендаціях щодо його ліквідації він виходив з необхідності до¬тримуватись обережності, поступовості. Швидкими непродуманими діями можна, на думку Сперанського, зашкодити сільському госпо¬дарству.Ліквідацію кріпацтва він пропонував здійснити в два етапи. На першому - слід обмежитись лише деяким регулюванням повинно¬стей. І лише на другому етапі можна буде звільнити селян. Земель¬ного питання він узагалі не торкався.
Мордвинов також був прихильником реформування сільського господарства. Але його передовсім турбував стан поміщицького го¬сподарства, його відсталість і малоприбутковість, які він пояснював застарілими способами обробки землі. Кріпацтво теж є перешкодою розвиткові поміщицького господарства, але - другорядною. Він виступає за збереження поміщицької власності на землю і проголо¬шує необхідність надання поміщикам фінансової допомоги. Зверта¬ючись до проблеми кріпацтва, Мордвинов вважає за можливе, як і консерватори, здійснювати поступове звільнення селян без землі.
Економічні ідеї декабристів. Під назвою декабристів в історію ввійшли дворянські революціонери, які очолили визвольний рух у Росії в першій чверті XIX ст. Кульмінаційним пунктом руху було повстання 14 грудня 1825 року.
Політична програма декабристів передбачала знищення само¬державства. Майбутнє Росії вони зв'язували або з республіканським устроєм (П. Пестель, С. Муравйов-Апостол, К. Рилєєв), або зі вста¬новленням конституційної монархії (М. Тургенев, М. Муравйов).
Центральним питанням соціально-економічної програми декаб¬ристів було знищення кріпацтва. Декабристи гостро критикували кріпосницький лад, який гальмував розвиток продуктивних сил країни. Вони були прихильниками переходу до нової економічної системи, що грунтувалася б на особистій і господарській свободі, на приватній власності та вільнонайманій праці.
Програма декабристів об'єктивно була буржуазною, спрямова¬ною на знищення феодального ладу з його становими привілеями та на формування капіталістичних відносин. Проте суб'єктивно декаб¬ристи не були ідеологами буржуазії, як не були й ідеологами селян¬ства, інтереси котрого певною мірою відображали.
Виникнення і формування ідеології декабристів зумовлювалося соціально-економічним станом суспільства і розвитком прогресив¬них ідей у Росії на початку XIX ст. У цей час на суспільно-політичній арені з'являються дворянські ліберали-реформатори:
М. Сперанський, М. Балуг'янський, М. Мордвинов та інші. Хоч якими різними були ідеологічні засади цих державних діячів, проте їх об'єднував дух реформаторства. «Російським реформатором» на¬звав М. Сперанського М. Чернишевський. Усі вони мали відношен¬ня до поміркованих ліберальних реформ, що розроблялись у перші роки царювання Олександра І.
Той самий період позначено великим інтересом до вивчення по¬літичної економії. На початку XIX ст. почалось викладання полі¬тичної економії в університетах, ліцеях, гімназіях, що розглядалося царським урядом як підготовка дворянської молоді до державної ді¬яльності. Спочатку викладачами були іноземці, переважно німці, і читали курс німецькою мовою. Але згодом, як писав О.Тургенев у листі до брата, уже всі, навіть іноземці, зобов'язані були читати ле¬кції російською мовою. «Навіть Політичну Економію викладають тепер Рос...»1
Вивченню політичної економії велику увагу приділяють і майбутні декабристи. У 1816-1817 pp. курс політичної економії слухали у проф. Германа брати Муравйови-Апостоли, Пестель, М. Муравйов, С. Тру" бецькой, І. Долгоруков, Ф. Глинка та інші. Знайомство з політичною економією стало однією з ознак освіченості дворянина. Викладали по¬літичну економію в університетах (в основному) за А. Смітом.
Головним змістом економічної програми декабристів було ска¬сування кріпацтва. Щодо цього намітились дві тенденції, які знайшли відображення в аграрних проектах П. I. Пестеля («Русская правда»), а також М. Тургенева і М. Муравйова.
Павло Іванович Пестель (1793-1826) - народився в сім'ї дворянина Смоленської губернії. Учився в Дрездені. 1810 року вступив до Пажеського корпусу в Петербурзі, де виявив великий ін¬терес до вивчення історичних і економічних наук, брав участь у Ві¬тчизняній війні 1812 p.
Пестель був одним із організаторів таємного товариства декаб¬ристів і керівником його «Південного товариства». Написана ним «Русская правда» стала програмним документом декабристів. В її обговоренні взяли участь члени як Південного, так і Північного то¬вариства. У цьому документі Пестель обгрунтував необхідність до¬корінного перетворення державного устрою і народного господарс¬тва Росії. Він стояв на позиціях ліквідації самодержавства та кріпацтва і встановлення республіканського ладу.