Неоінституціоналізм
Неоінституціоналізм
Після другої світової війни відбулось відродження інституціона¬лізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці спере¬чались щодо межі втручання держави в економіку, то інституціона¬лісти знайшли нові об'єкти дослідження: місце і роль в економіч¬ному житті НТР, інформації, влади, політики та ін.
Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Джон Кеннет Гелбрейт (1909 p. нар.) - уродженець Канади, перший науковий ступінь здобув у Торонтському університеті, але більша частина його професорської і наукової діяльності пройшла у
1 Митчелл У. Назв. тв., с. 61.
2Костюк В. Н. История экономических учений.
465
США - у Каліфорнійському, Принстонському, Гарвардському уні¬верситетах. Він відігравав активну роль у політичному житті США. Під час другої світової війни працював в Управлінні з контролю над цінами, з 1947 p. - в Управлінні економічної політики Державного департаменту. У 1961 - 1963 pp. був послом в Індії. Гелбрейт у своїх перших працях розробив концепцію «врівноважувальної си¬ли», пропагував «суспільство добробуту», що дало підставу амери¬канському історику економічної думки Селігмену не зараховувати його «у табір інституціоналістів»1. Але і в працях, опублікованих у і 50-х pp., Гелбрейт розглядає техніку, як основу економічного прогресу. А в його «Новому індустріальному суспільстві» (1967) знайшли найповніше відображення позиції теоретиків «індустріаль¬ного інституціоналізму» .
Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав влас¬ності. Рональд Коуз (1910р. нар.) - американський економіст англійського походження. 1991 p. він одержав Нобелівську премію за праці з проблем трансакційних витрат - «Природа фірми» (1937), «Проблеми соціальних витрат» (1960). Тоді ці публікації мало кому були відомі. А згодом про них заговорили як про епо¬хальні праці, зокрема статтю «Проблеми соціальних витрат» визна¬но чи не найбільшим досягненням економічної думки після другої світової війни.
Одна з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визна¬чив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні3 витрати (витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук парт¬нерів, укладання контрактів тощо). Це знаменувало появу в інститу¬ціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової міждисциплінарної науки: поєднаний права, економічної теорії та організації.
Господарська система - це своєрідно впорядкована система зв'язку між виробниками матеріальних і нематеріальних благ і по¬слуг та споживачами. Координація цього зв'язку, тобто вирішення що виготовляти, як виготовляти, для кого виготовляти, може здійс¬нюватися двома способами: спонтанним, або стихійним порядком і ієрархією.
Спонтанний порядок - це ринок, який виник природним шля¬хом, у процесі розвитку людської цивілізації. За умов ринкової сис¬теми інформацію щодо наявності товарів, цін на них, щодо смаків споживачів розпорошено. За цих умов інформація, необхідна суб'єк-
1 Див.: Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. - М., 1968.-С. 137.
2 Детальний виклад економічних поглядів Гелбрейта подано далі.
3 Трансакція (від лат. transactio - звершення) операція, угода (політична, наукова, еконо¬мічна), що супроводжується взаємними поступками.
там господарювання, може передаватися лише через механізм коли¬вання цін. Пошук інформації (щодо цін, попиту, пошуку партнерів тощо) потребує великих витрат, які Коуз назвав трансакційними.
Іншим способом одержання інформації про те, що, як і для кого виготовляти, є ієрархія, тобто система, коли з одного центру йде ни¬зка наказів і доручень до виконавця (виробника). Прикладом ієрар¬хічного порядку був соціалізм, де панувала командно-адміністра¬тивна система, і всі накази щодо виробництва й розподілу ресурсів віддавала держава через систему державних органів і партійних інституцій.