Категорії з курсу економічної історії

«Неолітична революція» -- утвердження різних галузей відтворюючого господарства.

Оброк – натуральна грошова рента, що за часів феодалізму стягувалася з зелян землевласниками та державою.

Огороджування—форма позбавлення селян прав на власність землі або користування землею в Англії у ХІІ-ХІУ ст. Полягала у збільшенні земельних ділянок одного власника шляхом відбирання частини общинних земель; такі території обгороджували і призначали для випасання овець; обгороджування позбавляло незаможних селян землі і праці ,змушувало їх шукати роботи у промисловості, що деякою мірою відіграло велику роль у формуванні капіталізму

Палацове господарство - основа господарського життя у давньогрецькій цивілізації. Палаци виникали на рубежі ІІІ-ІІ тис. до н.е., одночасно в різних районах о. Крит. Землі були палацові, приватні та общинні. Населення, яке займалося землеробством, обкладали натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. Палац був одночасно адміністративним і релігійним центром, головною житницею, майстернею і торговим чинником. У більш розвинутих суспільствах приблизно такуж роль відігравали міста. Наприклад в Греції палаци виникли на рубежі ІІІ – ІІ тис. до . н. е. одночасно в різних районах о. Крит. Землі були палацові, приватні й общинні. Населення, що займалося землеробством, було обкладено натуральними і трудовими повинностями на користь палацу. Всі надходження фіксувалися на глиняних табличках і здавалися до палацових комор, які служили резервним фондом на випадок голоду, за їх рахунок забезпечувалися ремісники, які працювали на державу.

Палеоліт (давній кам’яний вік):5млн – 12 тис років до н. е – був найважчим і найдовшим періодом, який збігся з льодовиковим періодом в історії Землі. Протягом цього періоду знаряддя праці еволюціонували від палки-копалки і примітивних знарядь праці до мікролітів, складних знарядь з вкладками, списометалки. Головними заняттями населення були збиральництво, загінне полювання, рибальство. Людина навчилася видобувати і підтримувати вогонь. З’явились постійні житла.

Патриції – члени Римської родової організації, що користувався правом займати всі урядові посади, мали представників у сенаті і раді батьків міста; різкі супротивники нижчої верстви населення - плебеїв; у процесі розпаду родової общини – найбільш заможні роди громади.

Патронат – 1) за часів римської республіки – добровільна віддача громадян у покровительство великим землевласникам: бідні члени родів та безправні плебеї йшли під захист багатих людей (під П.), отримували ім’я патрона, захист від нього, частину родової землі.2) у пізній Римській імперії, у добу раннього Середньовіччя – система залежності невеликих власників.

Первісне нагромадження капіталу—процес перетворення основної маси дрібних товаровиробників(здебільшого селян) у найманих робітників шляхом відокремлення їх від засобів виробництва та перетворення останніх у капітал. Епоха первісного нагромадження капіталу охопила у XV-XVII ст. Західну Європу. В своїх класичних формах процес первісного нагромадження проходив у Англії, де в кінці XV ст. Поширилось так зване обгороджування земель

План Маршала—план економічної відбудови Європи після Другої Світової війни, що передбачав надання американських товарних кредитів та інших видів економічної допомоги. З ініціативою про відбудову зруйнованої війною економіки європейських країн виступив тодішній державний секретар США Дж. К. Маршал.

Плантаційне рабство – система яка спиралася на позаекономічні шляхи господарювання, представляла відродження рабовласницьких методів експлуатації в умовах розвитку капіталістичної економіки. Наприклад, експлуатація негрів-рабів, що розповсюджувалася на території Південних США в епоху вільної конкуренції.Плебеї – прибульці з інших земель, представники нижчого стану населення у Стародавньому Римі, які юридично були вільними, але не мали вільних прав(жили за рахунок ремесла); різкі супротивники вищої верстви населення – патрицій. Внаслідок тривалої боротьби з патриціями добилися включення у склад римського народу і зрівняння їхніх прав з патриціями.

Поліс –античне місто-держава і територія, що прилягала до нього. В основі поліса лежить антична форма власності, що являла собою єдність державної та приватної форм власності. Поліс як колектив громадян володів правом верховної власності на землю, і тільки його громадяни могли бути власниками землі. Головним економічним принципом поліса була ідею автаркії (самозабезпечення), що виступала економічною основою свободи.