Категорії з курсу економічної історії

Комуна – колектив осіб , що об’єднуються для спільного життя на засадах спільності майна та праці; форма сільськогосподарського кооперування, за якої усуспільнюються всі засоби виробництва, а споживання та побутове обслуговування здійснюється на громадських засадах. Адміністративно-територіальна одиниця, громада.Найбільш відома Паризька комуна -Паризьке муніципальне правління 1789 - 1794, що було встановлено після взяття Бастилії і протрималося до падіння Робесп’єра в 1794, і Тимчасовий національний уряд 18 березня - травень 1871, сформований, коли Париж був оточений німцями під час Франко-прусської війни.

Комутація ренти– масове переведення феодалами закріпачених селян із панщини на натуральний, а згодом і грошовий оброк.

Конверсія— перепрофілювання підприємств військово-промислового комплексу на випуск цивільної продукції.1) У валютних операціях - зміна, перетворення, перерахунок однієї валюти (цінних паперів) на іншу за діючим валютним курсом. 2. Заміна раніше випущених державних позик новою, щоб продовжити строки кредиту.

Концентрація виробництва— дії, пов'язані з об'єднанням, з'єднанням, зосередженням (скупченням) великих виробничих підприємств в одному місці за певними виробничими ознаками з метою досягнення більших економічних результатів. На таких підприємствах зосереджується переважна більшість засобів виробництва, зайнятих трудових ресурсів, більші обсяги продукції. К.в. здійснюється у формах: розширення і реконструкції діючих підприємств, а також збільшення їх числа, модернізації, комбінації суміжних виробництв, диверсифікації виробництва тощо. К.в. дає можливість використовувати переваги великомасштабного виробництва щодо підвищення його ефективності, зниження собівартості продукції і забезпечення її конкурентоспроможності.

Концентрація сталого ( стійкого ) розвитку—концентрація, що обґрунтовує здатність постіндустріального світу до подальшого прогресу на основі використання власних ресурсів. За цією концепцією, необхідно і можливо здійснити послідовний перехід до такого розвитку, який забезпечуватиме збалансоване вирішення соціально-економічних завдань і проблем збереження сприятливого навколишнього середовища та природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення основних життєвих потреб нинішніх і майбутніх поколінь.

Концерн—об’єднання підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних та навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем, метою якого є проведення спільної діяльності.

Кріпосна система – форма залежності селян: прикріплення їх до землі та підпорядкування адміністративній та судовій владі феодала. У Західній Європі (де у Середньовіччі у стані кріпосних перебували англійські вілани, каталонські ременси, французькі та італійські серви) елементи кріпосного права зникли у 16-18 ст. У Центральній та Східній Європі в цей же час поширилися суворі форми кріпосного права; кріпосне право було скасоване в ході буржуазних реформ кін. 18-19 ст. У Росії та Україні ц 17-18 ст. усе невільне населення перетворювалося у кріпосне селянство. Кріпосна система в Україні була скасована внаслідок проведення аграрних реформ 1848р. (Зх. Укр.) і 1861р.

Латифундія - великий земельний маєток у Стародавньому Римі, що виник внаслідок привласнення орендованих публічних земель та земель у дрібних землеробів за борги або скуповування землі за безцінь під час проскрипцій; великі землеволодіння магнатів, церкви і монастирів (зокрема, у Середньовіччі).

Ліберальні реформи ”Новий курс”—політика докорінних реформ у США протягом 1933-1040 рр., що ґрунтувалася на суттєвому посиленні впливу держави на регулюванні економічних і соціальних процесів.Масове виробництво - тип організації виробництва, що характеризується безперервним виготовленням великої кількості однорідної продукції протягом тривалого часу при постійному повторенні виробничого процесу на всіх ділянках, лініях і робочих місцях

Маєток-сеньйорія – у період Високого Середньовіччя у Західній Європі – земельне володіння, що належало сеньйору. Була різною за розміром, ділилася на 2 частини: домен (у господарстві самого феодала) та утримання, що належало

Майстер – 1) фахівець у прикладній виробничій діяльності, ремеслі; Працівник цеху, який, згідно за статутом, повинен був виробляти продукцію лише відповідного розміру, виду, якості й кольору, користувався лише визначеною сировиною. Майстрам заборонялося виробляти більше продукції або робити її дешевшою, оскільки це загрожувало нормальній роботі інших майстрів. Цехи як організації самостійних дрібних майстрів допомагали їм захищати свої інтереси від феодалів, від конкуренції сільських ремісників і майстрів з інших міст. 2) людина, яка досягла високого рівня вмінь у певній справі, є знавцем її.