Загальні умови і основні напрямки розвитку економічних досліджень в Україні (кінець 19 – початок 20 ст.)
2. Економічні дослідження на початку 20 ст. в Україні
Найбільш відомими представниками суб'єктивно-психологічно¬го напряму в Україні на початку XX ст. були Р. М. Орженцький та О. Д. Білимович.Р. Орженцький свою працю «Корисність і ціна. Політико-економічний нарис» (1895) присвячує популяризації ідей австрійсь¬кої школи. Він детально викладає теорію цінності Менгера, підтри¬мує критику австрійською школою трудової теорії вартості і, особ¬ливо, теорії вартості К. Маркса. У магістерській дисертації «Учення про цінності у класиків і каноністів» (1896) Р. Орженцький дає історико-філософське обґрунтування психологічного напряму, його за¬гальних методологічних принципів. Він високо оцінює теоретичні розробки представників австрійської школи і під впливом їхніх праць запроваджує в науковий обіг поряд з категорією суб'єктивної цінності такі категорії і поняття, як «об'єктивна суспільна цінність», «споживні» та «продуктивні блага».
Цінність благ Р. Орженцький визначає почуттям. Величина цін¬ності, писав він, визначається «величиною чуттєвого стану», який) породжується фактом володіння благом, або його відсутністю.
На еволюції суспільно-економічних поглядів Р. Орженцького позначився вплив соціальної школи в політичній економії. Суб'єктивно- психологічне визначення цінності він доповнює такими поняття¬ми, як історичний характер формування потреб, їхня залежність від обмеженості благ тощо.
Послідовником Київської психологічної школи був також професор Київського університету О. Білимович. Розробляючи і пропагуючи ідеї австрійської школи, він заперечує трудову тео¬рію вартості і відповідні теоретичні концепції К. Маркса. Білимо¬вич бачить заслугу австрійської школи саме в тім, що вона висту¬пила проти трудової теорії вартості, завдяки чому всі теоретичні розробки Маркса — положення про двоїстий характер праці, ро¬бочу силу як товар, додаткову вартість — як і вся «теорія експлуа¬тації зависла у повітрі». У О. Білимовича цінність є продуктом «оцінної діяльності суб'єкта». Величину цінності він зв'язує з інтенсивністю потреб і на цій засаді визначає зміст поняття «гра¬ нична корисність», зв'язуючи ступінь задоволення потреб з кіль¬ кістю благ.
О. Білимович виступав прихильником використання математич¬них методів. У праці «До питання про розцінку господарських благ» (1914) він дав найдокладніше в російській літературі висвітлення всіх позитивних якостей і недоліків застосування математичних ме¬тодів з позицій психологічної школи. Що ж до перспектив суспіль¬но-економічного розвитку, проблем поліпшення становища трудя¬щих, то О. Білимович зв'язував їх з нагромадженням капіталу і підвищенням продуктивності праці.
Сприйняття і пропаганду суб'єктивно-психологічної теорії цін¬ ності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено спробами поєднати її з трудовою теорією вартості. Цю спробу зробив видат¬ ний український економіст М. Туган-Барановський.
Михайло Іванович Туган-Барановський (1865—1919) — уче¬ний зі світовим ім'ям, який зробив величезний внесок у розвиток багатьох теоретичних проблем економіки. Самий тільки перелік йо¬го праць і тих питань, які він вивчав і дослідження котрих здобуло йому світове визнання, зайняв би багато сторінок. Він народився в заможній дворянській сім'ї в Харківській губернії. Закінчив 1889 р. фізико-математичний і екстерном — юридичний факультети Хар¬ ківського університету.
Під впливом прогресивної професури університету (К. Гаттенбергер, Г. Цехановецький) М. Туган-Барановський сприймає ідеї класичної школи, захоплюється марксизмом.
М. Туган-Барановський підкреслює анархічний характер капіта лістичного виробництва, диспропорційність у розміщенні вільних грошових капіталів у різних сферах їх застосування, що й спричиняє кризи. Він писав, що причина криз криється «у сфері нагромаджен¬ня і витрачання суспільного капіталу» за порушення пропорційності його розподілу в різних сферах застосування капіталу.
Регулювання інвестицій, правильний їх розподіл хоча б тільки в галузях, що виготовляють капітальні блага, на думку М. Туган- Барановського, відкриває можливості для безмежного розширення капіталістичного виробництва.
Інвестиційна теорія циклів М. Туган-Барановського мала величе¬зний вплив на розвиток політичної економії. На його праці не лише й досі посилаються численні західноєвропейські та американські економісти, а й плідно розвивають його ідеї. Схвально ставився до теорії М. Туган-Барановського Кейнс. Зокрема він майже цілком сприйняв ідею М. Туган-Барановського про «заощадження — інвес¬тиції» як головну рушійну силу економічних активностей.