Економічна історія Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ-ХХ століттях

Однією з найголовніших передумов переходу до мирного бу¬дівництва була демобілізація армії, яка в умовах загострення міжнародної обстановки набула затяжного характеру. За три по¬воєнні роки в Україну повернулися 2,2 млн солдатів і офіцерів. Почалося й повернення колишніх полонених радянських воїнів та громадян, вивезених на роботу до Німеччини. На кінець 1945р. після відповідних перевірок, часто невиправданих та при¬низливих, в Україну повернулося близько 800 тис. осіб, але бага¬тьох військовополонених та вивезених на каторжні роботи було звинувачено у співробітництві з окупантами, і з фашистської ка¬торги вони потрапили до сталінських таборів.В умовах переходу від війни до мирного будівництва постали питання про шляхи подальшого розвитку економіки країни, про її структуру та систему управління. Ішлося не лише про конверсію воєнного виробництва, але й про доцільність збереження моделі економіки, що склалася. Роки війни виявили сильні риси існуючої моделі, зокрема дуже високі мобілізаційні можливості, здатність у короткий термін налагодити масове виробництво висококласного озброєння та забезпечити необхідними ресурсами армію, воєнно-промисловий комплекс (ВПК) за рахунок перенапруження інших секторів економіки. Але війна також із всією силою показала ос¬новні недоліки радянської економіки: високу питому вагу ручної праці, низьку продуктивність праці та незадовільну якість невоєн¬ної продукції. Те, що було допустимим у передвоєнні роки та умо¬вах війни, вимагало кардинальної зміни в мирний час.

4) Німеччина. Індустріалізація кінця XIX — почат¬ку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприя¬ло ряд факторів, серед яких найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусській війні 1870— 1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єд¬нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роз¬дрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина гро¬шово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього рин¬ку країни.

Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарінгії (промислове розвинутих провінцій), контри¬буція у розмірі 5 млрд франків сприяли економіч¬ному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інве¬стиції у промисловість. Масово виникають нові за¬води і фабрики.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєприпаси у значній мірі зу¬мовили ріст галузей важкої індустрії.

Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500—2000 км шляхів) стиму¬лювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуван¬ню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього зго¬ряння. Успішно розвивалися нові галузі промисло¬вості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

У процесі індустріалізації змінилася структура гос¬подарства Німеччини: промисловість почала домінувати в економічній системі країни. Німеччина напередодні Першої світової війни стала індустрі¬ально-аграрною, частка населення_зайнятого у про¬мисловості, складала майже 50% від загального числа працюючих. Темпи еконрмічного зростання були най¬вищими у Європі.

Сповільненими темпами розвивалася галузь лег¬кої промисловості. Її відставання пояснюється відсутністю достатньої сировинної бази, високими цінами та низькою закупівельною спроможністю населення. Крім того, заробітна плата у Німеччині була нижчою, ніж у Франції та Англії.

Незначна кількість колоніальних володінь приму¬шувала німецьких підприємців підвищувати продук¬тивність праці, знижувати собівартість продукції, добиватися високої її якості, щоб перемагати на світовому ринку товарів. Відсутність ринків сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини.

Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації Німеччини зумовив виникнення нових центрів про¬мислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту.' Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було по¬ступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII — першій половині ХІХ,ст. і оснащені машинами та механізма¬ми доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якос¬ті, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст;