Основи містобудівного кадастру
• об'єм тамбурів і інших частин будівель, які виступають за зовнішнє окреслення даху;
• об'єм мансард, світлиць, мезонінів.При криволінійному окресленні перекриття мансарди, мезоніна, світлиці потрібно приймати середню висоту.
Об'єм підвалу або напівпідвалу визначається як добуток площі горизонтального перерізу будівлі на рівні першого поверху, вище цоколя будівлі, на висоту, заміряну від рівня чистої підлоги підвалу (напівпідвалу) до рівня чистої підлоги першого поверху.
Прибудови одного ж і того ж призначення та ч одного і того ж матеріалу, що й основна будівля, включаються в об'єм основної частини будівлі. Прибудови, які не відповідають цим вимогам, обміряються і враховуються самостійно. Ніші і лоджії з об'єму будівлі не виключаються. При визначенні будівельного об'єму житлових будинків і гуртожитків технічні поверхи (котельні, майстерні тощо) повинні включатись в об'єм будівлі. В об'єм будівлі не включаються: об'єм відкритих балконів, об'єм отворів і горища, які використовуються для технічних цілей.
Об'єм будівлі, яка складається з частин одного призначення, матеріалу ниш, конструкцій різної висоти при однаковій поверховості або при різній поверховості, але оцінюваних по ціннику по одній і тій же оцінній нормі, потрібно визначити як суму об'ємів складових частин.
Пояски, пілястри, напівколонії і подібні архітектурні деталі, які не збільшують об'єм будівлі, в її об'єм не включаються. Еркери (закриті балкони) і переходи включаються в об'єм будівлі і оцінюються разом із основного будівлею. Висота їх визначається як різниця висот від землі до верху перекриття еркера (або переходу) і до нижньої площини еркера (або переходу). Лоджії і ніші у зовнішніх стінах не виключаються з об'єму будівлі.
Проїзди у будівлях не виключаються з об'єму будівель, якщо по висоті проїзди не входять у межі 2-го поверху. Вищі проїзди включаються в об'єм будівель у розмірі 50% об'єму (у світлі).
На інвентаризаційному плані великих багатоповерхових будинків на майданчику сходової клітки біля вхідних дверей у квартиру (приміщення) проставляється її номер, а на чистому полі плану на відстані 5-10 мм від креслення проставляються номери квартир (приміщень) і дробом - житлова і загальна площа кожної квартири або площа основного призначення І загальна площа вбудованих приміщень.
На інвентаризаційному плані проставляються номери житлових і нежитлових приміщень. Така нумерація необхідна при складанні листів підрахунку приміщень непрямокутної форми, складної конфігурації тощо, а також при складанні листів підрахунку експлікацій повністю на всі будівлі. Нумерація житлових і нежитлових окремих кімнат виконується арабськими цифрами окремо по кожній квартирі (приміщенню) по годинниковій стрілці, починаючи від входу.
6. Структура даних про інженерно-технічні мережі
Відомості про інженерно-технічні мережі включають інформацію про власників, їх юридичну адресу та місцезнаходження об'єктів, схеми і плани мереж, каталог координат вузлів мереж, їх технічний стан, а також ряд інженерно-технічних показників, які характеризують дану мережу.
Для водопровідної мережі вказують тип водогону, загальні та зосереджені витрати води (л/с), тиск (кПа), кількість споживачів, а також, для окремих вузлів, загальні витрати коди (л/с) Поряд з цим для ділянок водопровідної мережі наводять дані про протяжність водогону (м), діаметр (м) і матеріал труб, глибину залягання (м), ухил, режим роботи, шляховий відбір (л/с) і технічний стан, який характеризується процентом зношення.
Особливістю показників каналізаційної мережі є те, що тут наводять усі ті ж параметри, що й для водогону, крім шляхового відбору, але вказують шляховий приплив стоку (л/с), заповнення колектора та швидкість руху води в колекторі (м/с).
Для газової мережі вказують ті ж дані, що й для попередніх об'єктів, за винятком тих параметрів, які характеризують особливості об'єкту газової мережі: наводять дані про шляховий відбір газу на ділянці (куб м/год) у вузлах газової мережі - загальні витрати на вході та виході (куб. м/год) тиск на вході й виході (мПа).