Узбекистан

Легка промисловість. На частку легкої промисловості країни припадає більше ніж третина загальної кількості промислових підприємств республіки, значна частина зовнішньоторговельного обороту, фінансових і валютних надходжень. Підприємства легкої промисловості виробляють понад 20% обсягу промислової продукції республіки. Якщо в 1995 році обсяг іноземних інвестицій у легку промисловість становив лише 37,75 млн. доларів США, то у 2001 році їх рівень сягнув 554,8 млн. доларів США.

Республіка має величезний сировинний потенціал для розвитку легкої промисловості. Однак до 1991 року в Узбекистані було збудовано лише чотири великих текстильних комбінати - Ташкентський, Бухарський, Андижанський і Ферганський. У той же час тільки за останні п'ять років було введено в експлуатацію 10 великих підприємств, у числі яких СП "Кабул-Узбек До", СП "Касансай Текмен", СП "Папфен", "Аснам Текстиль", "Каракультекс". Крім того, було здійснене технічне переоснащення АТ "Намангантекстиль", текстильних комплексів "Каштекс", "Гурлен", "Антекс". Питома вага експорту підприємств, збудованих за роки незалежності, в 2000 році сягнула 87,1% від загального обсягу експорту підприємств легкої промисловості, а обсяг виробництва галузі в 2000 році перевищив рівень 1991 року більше ніж в 1,6 раза.

Країна має добре оснащені великі, середні і дрібні підприємства з випуску тютюнових, вино-горілчаних, лікеро-коньячних виробів, консервів, олії, тваринних жирів, маргаринової, м'ясомолочної, кондитерської, хлібобулочної продукції, макаронних виробів, свіжих і сушених фруктів, овочів, баштанної продукції. Виробляється велика номенклатура соків, прохолодних напоїв і мінеральних вод.

Сільське господарство є однією з найважливіших галузей економіки республіки. Частка сільського господарства у ВВП становить понад 30%, у ньому зайнято 40% населення. Продукція аграрного сектора забезпечує виробництво майже 90% продовольства країни, близько половини підприємств промислового комплексу безпосередньо залежать від сільскогосподарських поставок.

Після здобуття незалежності однією з головних проблем було реформування вузькоспеціалізованого сільськогосподарського виробництва. Однобічна спрямованість сільського господарства на виробництво бавовни зумовлювала високу залежність економіки від коливання цін на світових ринках і продовольчу залежність від імпортних поставок зерна.

У результаті перерозподілу площ між бавовником і зерновими вже в першій половині 90-х років вдалося різко скоротити імпорт зерна. Так, якщо в 1991 році Узбекистан ввозив близько 5 млн. тонн зерна, то у 1995 році його імпорт становив лише 1 млн. тонн. У 1995 році зернові вже займали близько 40% орних земель. Якщо в 1990 році імпортувалося 90% пшениці, то в 2000 році цей показник скоротився до 2%. Збільшення орних земель під зерно відбувалося за рахунок скорочення площі посівів бавовни, однак, завдяки підвищенню врожайності бавовнику вдалося зберегти його виробництво на колишньому рівні. Таким чином, вдалося скоротити залежність національної економіки від коливань світових цін на бавовну і зернові культури.

Валовий збір зернових колосових культур в Узбекистані в 2002 році становив 5,340 млн. тонн проти 3,986 млн. тонн у 2001 році. Це найвищий показник за роки незалежності республіки. У частці нинішнього врожаю близько 95% становить пшениця, решта - жито і ячмінь.Бавовництво. Узбекистан є одним з найбільших світових виробників та експортерів бавовни. В Узбекистані щорічно заготовляється близько 4 млн. тонн бавовни-сирцю, з якого виробляється більше ніж 1 млн. тонн бавовняного волокна. Експорт бавовни є основною статтею валютних надходжень, оскільки на його частку припадає близько 40 відсотків від загальних обсягів експорту.

У квітні цього року в завершальну стадію вступив бавовняний проект, який реалізують в Узбекистані Світовий банк та уряд республіки. Загальна вартість проекту - понад 84 мільйони доларів США, з яких 66 мільйонів - внесок Світового банку, який виділив позику строком на 20 років. Цей проект складається з чотирьох частин: модернізації у насінництві бавовнику, сертифікації бавовняного волокна за міжнародними стандартами, інтегрованої системи захисту бавовнику, а також автоматизованого контролю зрошувальної води.

Садівництво і виноградарство - найдавніші галузі сільського господарства країни. Сприятливі кліматичні умови дозволяють збирати по декілька врожаїв фруктів і овочів на рік.

Узбекистан здавна славиться неперевершеними за смаком і ароматом яблуками і грушами, черешнею і сливою, айвою і виноградом. Тут ростуть і такі цінні субтропічні культури, як інжир, гранат, хурма, що відрізняються приємним смаком та ароматом. Узбекистан є батьківщиною унікальних сухофруктових сортів абрикосу і винограду. Йому належить і першість у виробництві столових сортів винограду. На землі Узбекистану добре прижилися фрукти з тропічної і субтропічної зон - лимони, апельсини, мандарини, східна хурма, кизил. Лимонарії у закритому ґрунті є в багатьох господарствах Андижанської, Наманганської, Сурхандар'їнської, Ташкентської та інших областей.