Узбекистан
Офіційна назва - Республіка Узбекистан.
Суверенна демократична Республіка Узбекистан утворена 31 серпня 1991 року.
Географічне розташування - держава знаходиться в центральній і північно-західній частинах Середньої Азії, у межиріччі Амудар'ї і Сирдар'ї.
Територія республіки простяглася із заходу на схід на 1425 км, а з півночі на південь - на 930 км і становить 447,4 тис. кв. км.
Узбекистан межує з Афганістаном - 137 км, Казахстаном - 2203 км, Киргизстаном - 1099 км, Таджикистаном - 161 км, Туркменістаном - 1621 км і Аральським морем - 420 км.
Населення - 24,7 млн. осіб. У країні живуть представники 100 національностей і народностей, найбільш численні з яких: узбеки (75,8%), росіяни (6,0%), таджики (4,8%), казахи (4,1%), татари (1,6%).
Середня густота населення - 52,4 особи на 1 кв. км.
Адміністративний поділ - 12 областей (вілоятів), одна автономна республіка і одне місто; Андижанська область (столиця - м.Андижан); Бухарська область (Бухара); Джизакська область (Джизак); Ферганська область (Фергана); Каракалпакська Автономна Республіка (Нукус); Кашкадар'їнська область (Карші); Хорезмська область (Ургенч); Наманганська область (Наманган); Навоїйська область (Навої); Самаркандська область (Самарканд); Сирдар'їнська область (Гулістан); Сурхандар'їнська область (Термез); м.Ташкент; Ташкентська область (Ташкент).
Столиця - Ташкент (понад 2 млн. жителів).
Найбільші міста: Самарканд (365 тис. жителів). Наманган (362,3 тис. жителів), Андижан (319,9 тис. жителів), Бухара (238,2 тис. жителів), Нукус (191,2 тис. жителів), Карші (190 тис. жителів), Фергана (182,3 тис. жителів).
Найвища точка над рівнем моря - м. Аделунга (4,301 м).
Державна мова - узбецька.
Релігії - мусульмани - 88% (в основному суніти), православні - 9%, інші - 3%.
Грошова одиниця - сум, 1 сум =100 тіїнам.
Національне свято - День незалежності - 1 вересня.
Членство в міжнародних організаціях і програмах - Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), ООН (з 02.03.1992 р.), ОБСЄ (з 26.02.1992 р.), Рада Євроатлантичного партнерства (РЄАП), ЄБРР, ВООЗ, Міжнародний союз електрозв'язку (МСЕ), Міжнародна організація праці (МОП), Всесвітня митна організація (ВМО), Рух Неприєднання (РН), Група Світового банку (СБ), МВФ, ІКАО, Організація економічного співробітництва, Міжнародний комітет Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МКЧХ), Організація Ісламська конференція (ОІК), Міжнародна телекомунікаційна супутникова організація (Інтелсат) та інші.
Після проголошення незалежності в Узбекистані крім тих труднощів, які були характерні для всіх пострадянських країн, складність економічної ситуації посилювали деякі специфічні особливості. Це насамперед те, що створені тут досить великі, але технологічно незамкнуті виробництва і галузі були орієнтовані, в першу чергу, на забезпечення потреб загальносоюзного ринку, переважно у сировині і проміжній продукції (бавовняне волокно, продукти сільського господарства, паливо, стратегічні мінеральні ресурси). Основну частину споживаних ресурсів виробничого призначення, машин, обладнання, товарів народного споживання республіка змушена була завозити ззовні.
У результаті проведених після 1991 року економічних реформ були забезпечені зернова незалежність країни за рахунок розширення посівів зернових та енергетична незалежність країни за рахунок створення і розвитку нових підприємств у нафтовидобувній і нафтопереробній промисловості.