Функціонально-територіальні особливості організації суспільно-географічної педагогічної і наукової діяльності в Україні

Аналіз надісланої анкетної інформації показав, що станом на 1 січня 2006 р. в Україні серед фахівців із суспільної географії всюди, за винятком Київського вузла, переважала навчально-методична функція, тобто підготовка кадрів для потреб господарства, науки, освіти і культури у ВНЗ. Співвідношення педагогів і науковців в галузі суспільної географії становило 2,2:1. Науково-дослідна функція у Київському вузлі притаманна 62,9% усіх фахівців. Загальний рівень кваліфікації суспільно-географічних кадрів досить високий (10% – доктори географічних та суміжних наук, що працюють в галузі суспільної географії).Найголовнішою особливістю підготовки фахівців у ВНЗ є інтенсивна диференціація суспільно-географічного знання на ряд прикладних (конструктивних) напрямків, зумовлених потребами господарства, освіти, культури та управління життєдіяльністю населення. Традиційну комплексну підготовку з суспільної географії зберегли лише кафедри Львівського і Сімферопольського національних університетів, де на їх базі організовано нові спеціалізації, у Львівському національному університеті імені Івана Франка – з географії України, політичної географії, країнознавства та менеджменту туристської індустрії; у Сімферопольському національному університеті імені В.І. Вернадського – з рекреаційного господарства і туристсько-екскурсійної справи, країнознавства та менеджменту туризму. Така організація структури навчального процесу є оптимальною, бо зберігає професійну основу – комплексне суспільно-географічне знання.

Конструктивний напрямок властивий кафедрам Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що має спеціалізації з управління регіональним розвитком, розміщення продуктивних сил, географії України, країнознавства і туризму; Одеського національного університету імені І.І. Мечникова – з географічних основ економіки і управління регіональним розвитком, регіональної економіки та розміщення продуктивних сил; Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – з комплексного природокористування, геоінформатики, землевпорядкування і кадастру, географії України, географії та менеджменту туризму; Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна – з розміщення продуктивних сил та міжнародних економічних відносин; Волинського державного університету імені Лесі Українки – з управління розвитком регіонів, розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, міжнародних економічних відносин.

Найчисельнішу групу ВНЗ складають національні та державні педагогічні університети, які готують вчителів географії та ряду суміжних дисциплін (біології, екології, хімії, іноземної мови, практичної психології, історії, основ економіки та з організації туристсько-краєзнавчої роботи). Таку підготовку здійснюють кафедри Київського національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Вінницького педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Дніпропетровського національного університету, Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя, Луганського державного педагогічного університету, Сумського державного університету, Полтавського державного педагогічного університету, Мелітопольського педагогічного університету, Криворізького державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини та Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету. У Херсонському державному педагогічному університеті, де є кафедра економічної та соціальної географії (три кандидати географічних наук зі спеціальності 11.00.02), вчителів географії поки що не готують, не зважаючи на колишній досвід їх підготовки для шкіл Херсонської і Миколаївської областей. Нині тут готують вчителів з екології та охорони навколишнього середовища.

Шість педагогічних університетів спеціалізуються на підготовці вчителів з основ економіки, тоді як ця дисципліна в середній школі поступово захоплює “життєвий простір” економічної та соціальної географії. Такий широкий “симбіоз” географії з іншими дисциплінами очевидно зумовлений недостатньою кількістю годин з географії в школі.

Фахівців з країнознавства готують також у Київському міжнародному та Волинському державному університетах, з географії та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності – у Київському національному торговельно-економічному університеті, із землевпорядкування і кадастру – крім Чернівців, ще в Ужгородському національному університеті.

За неповними даними у ВНЗ України на випускаючих суспільно-географічних кафедрах на всіх відділеннях навчалося близько 8 тисяч студентів. Крім того, загальноосвітні курси “Розміщення продуктивних сил” слухають понад 15 тисяч студентів економічних університетів та економічних факультетів університетів.

Матеріально-технічна база для викладання суспільно-географічних дисциплін є явно недостатньою, застарілою за змістом. У 2005/2006 навчальному році у всіх ВНЗ України, де є географічні факультети з кафедрами економічної та соціальної географії, функціонувало 38 навчальних лабораторій і 55 навчальних кабінетів та 47 баз для проведення навчально-виробничих практик. Порівняно кращий стан в цьому відношенні є у Чернівецькому, Київському педагогічному, Криворізькому, Кіровоградському та Волинському університетах.Структуру розміщення об’єктів другої функції СГД – науково-дослідної – можна представити у формі головних (найпоширеніших), нових і традиційних напрямів досліджень. Однією з особливостей цієї функції є значно більша різноманітність напрямків порівняно зі спеціалізаціями підготовки фахівців.