Функціонально-територіальні особливості організації суспільно-географічної педагогічної і наукової діяльності в Україні

У світовому масштабі поряд з процесами глобалізації та інформатизації активно відбувається регіоналізація суспільного життя, в тому числі науки, освіти й управління життєдіяльністю населення, яка спрямована на максимальне використання потенціалу території. В суспільно-географічних дослідженнях цей процес зумовлений предметною сутністю суспільної географії і здійснюється за допомогою широкого використання добре опрацьованих категорій «територіальна структура», «розміщення продуктивних сил», «територіальна організація суспільства», методів районування, картографування, прогнозування та планування різних видів людської діяльності. В Україні, починаючи з 90-х рр. минулого століття, цей процес конкретизують нові напрямки суспільно-географічних досліджень, що охоплюють питання регіональної політики і регіонального збалансованого соціально-економічного розвитку та екологічного стану, ринкових відносин, геоінформаційної та митно-логістичної діяльності; нового змісту набуває історико-суспільно-географічний напрямок.

Відомо, що одним з важливих пізнавальних і прикладних результатів сучасних досліджень є обґрунтоване виявлення ієрархії елементів функціонально-територіальної системи досліджуваних об’єктів і процесів, успішно здійснених в Україні стосовно розселення населення, розміщення промисловості, сільського господарства і АПК, транспорту, сфери послуг (зокрема торгівлі, освіти і культури) тощо.

Разом з тим в Україні досі відсутні узагальнюючі дослідження функціонально-територіальної структури суспільно-географічної діяльності (СГД), перш за все фахівців вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук. Важливою передумовою для вирішення цієї проблеми є публікації з історії формування української економіко-географічної школи [2, 4, 6], з розвитку окремих напрямків економіко- і суспільно-географічних досліджень [1, 3], нариси про розвиток економічної географії в окремих вищих навчальних закладах (ВНЗ) та АН України [4, 5], а також вагомий доробок з оцінки діяльності ряду відомих учених у різні періоди розвитку економічної географії. Перш за все йдеться про серію книг з історії українського землезнання, виданих у Львові, Чернівцях та Києві, ювілейні нариси про життя і діяльність відомих вчених. Організаційним «поштовхом» для вивчення цієї проблеми є науково-дослідна тема відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України на 2006–2008 рр.

У цьому дослідженні в основу просторового аналізу суспільно-географічної діяльності всіх фахівців, зокрема вищої кваліфікації, взято дві головні їх функції – навчально-методичну (викладацьку) та науково-дослідну, їх взаємодію. В Україні станом на 1 січня 2006 р. таких фахівців, що працювали в галузі суспільної географії, було понад 520, в тому числі понад 50 професорів, докторів географічних і суміжних наук та 196 доцентів, кандидатів наук. З метою отримання кількісної та якісної інформації про просторову локалізацію їх фахової діяльності було надіслано відповідну анкету до ВНЗ, в яких є кафедри економічної і соціальної географії, розміщення продуктивних сил (РПС) і регіональної економіки, країнознавства і туризму, а також до науково-дослідних установ, де є відділи із суспільно-географічною проблематикою (рисунок 1).

Статистична вибірка цих об’єктів аналізу становить понад 90%. Опрацювання даних анкети дало змогу виявити відмінності в рівнях територіальної концентрації суспільно-географічної діяльності за чисельністю зайнятих, основні напрямки спеціалізації як у підготовці молодих фахівців (випускників), так і проведенні наукових досліджень, їх просторову локалізацію у міських поселеннях різного типу, зміст та рівень інтенсивності наявних зв’язків між ними в межах адміністративно-територіальних одиниць (переважно областей). Спираючись на такий підхід, можна виділити в межах України певну систему елементів функціонально-територіальної структури – макрорегіони, вузли, регіональні та локальні центри, а також пункти, де має місце суспільно-географічна діяльність.

Назва ВНЗ:

Назва наукової установи:

Назва факультету:

Назва відділів:

Назва кафедри:

 

Рис.1. Зразок анкети для отримання інформації