Типи сільських поселень Хмельницької області за показником господарського використання території

1. Розселення в районах з високим рівнем розораності, великими масивами ріллі, з перевагою зернового землеробства і концентрацією більш трудомістких культур поблизу населених пунктів. Цьому типу найбільше відповідає порівняно рідка мережа великих поселень, що доповнюються на периферії земельного масиву селами-відділеннями і станами. Даний тип представлений головним чином у лісостеповій зоні, при рівнинному, мало розчленованому рельєфі і порівняно однорідних родючих, придатних для користування ґрунтах, при дуже великих розмірах господарств. (Теофіпольський район).2. Розселення в районах з високою розораністю, але з частковою розчленованістю масивів ріллі, глибоко врізаними річковими долинами із широкими заплавами, розвинутою ярово-балковою мережею, лісовими ділянками й іншими непридатними для господарського використання землями. При такому землеробському використанні території створюються передумови для існування більш густої мережі поселень, трохи менших до попередніх за розмірами, при більшій «індивідуалізації» їх розташування – при відхиленні від геометричної правильності. (Чемеровецький район).

3. Розселення в районах вибіркового використання землеробських масивів земель, які розташовані в лісовій зоні, з чергуванням орних, сіножатей, пасовищ, лісових ділянок. Утворюються багаточисельні розорані «галявини» більш-менш значні за величиною, але звичайно розчленовані невикористовуваними для господарювання ділянками (заболочені заплави і т.п.). Такі умови обмежують розміри поселень, вимагають багато чисельних відділень чи польових станів, тим самим ускладнюють «малюнок» розселення. (Славутський район).

4. Розселення в районах вибіркового землеробських поселень, що сполучається з розвитком тваринництва пасовищного типу: рілля займає невеликі, найбільш придатні ділянки серед великих територій, використовуваних як природні кормові угіддя, чи серед незручних, невикористовуваних у господарстві земель. Це створює передумови для утворення рідкої мережі постійних селищ біля найбільш великих ділянок ріллі і розвитку системи різних сезонних пунктів (на пасовищах, польових на вилучених ріллях). (Славутський район).

5. Розселення в районах осередкового землеробського господарства (на півночі області), зв'язаної з тваринництвом і промисловими заняттями населення, із украпленням ріллі невеликими ділянками серед невикористовуваних для землеробства великих територій (переважно лісових). Такий характер освоєння території зв'язаний з розташуванням малих населених пунктів у кожному з вогнищ землеробства, утворенням рідкої мережі селищ, що доповнюються промисловими сезонними пунктами у великому віддаленні їх від сіл. (Шепетівський район).

6. Розселення в районах високоінтенсивного землеробства південного типу, що вимагає значних трудових затрат на одиницю площі. Такий тип використання території допускає значну концентрацію населення у великих населених пунктах, розміщених у виді порівняно густої мережі. (Кам’янець-Подільський, Дунаєвецький райони).

7. Розселення в районах високоінтенсивного господарства приміського типу зі сполученням овочівництва, садівництва, високопродуктивного стійлового тваринництва. Як і в типі 6, тут створюються умови для великих сільських населених пунктів, немає потреби в додаткових сезонних пунктах. (Хмельницький район).

Перевага тваринництва у структурі сільського господарства створює інші умови для розселення. Складаються в основному два виробничих типи розселення:

8. Розселення в районах з переважанням тваринницького господарства, що спирається на найближчі великі землеробські поселення. Тоді основу розселення на пасовищних територіях складають рідка мережа невеликих постійних прифермських сіл і надзвичайно розвинута система сезонних малих пунктів (літніх і весняних і т.п.) біля колодязів, при загальній дуже малій щільності населення. (Староконстянтинівський район).

9. «Автономне» розселення в районах відгонно-тваринницького господарства, з доповненням типу 8 великими «базовими» селами, що грають роль основних виробничих і культурно-побутових центрів для великої пасовищної території. (Староконстянтинівський район).

Позаяк, існуюча мережа населених пунктів склалася в області історично під впливом багатьох умов, а тому вона у різних районах неоднаково відповідає вимогам сучасного господарства. Виробничі типи розселення представлені на території Хмельницької області численними варіантами і не є характерними лише для одного адміністративного району області. Поєднання декількох типів можна виявити в одному адміністративному районі, якщо його розміри значні. Вивчення їх поширеності, еволюції, оцінка доцільності їх чи збереження, поступової трансформації відповідно до вимог виробництва є важливим завданням дослідження.