Населення Тернопільської області
У післявоєнний період в області активно розвивалися міські населені пункти. Це пов'язано з тим, що багато сіл і містечок стали районними центрами. У них збудовані промислові підприємства, культурно-освітні, медичні, побутові, торгівельні та інші заклади. Чисельність населення в таких населених пунктах значно зросла. Але після скорочення кількості районів у області (70-ті роки XX ст.) багато з колишніх райцентрів занепало і кількість населення в них зменшилась.
У сучасний період в області відбувається зменшення людності міських і сільських населених пунктів через значні обсяги еміграції та природне скорочення населення.
За чисельністю населення Тернопільщина займає передостаннє місце серед областей України. За переписом 2001 р. тут проживало 1142,0 тис. осіб, а станом на 1.01.2006р. — 1120.0 тис. осіб. Це значно менше від довоєнного рівня (у 1940 р. — 1433,5 тис. осіб). Такий стан зумовлений значними втратами людей у роки війни і в післявоєнний період, сучасними міграціями населення за межі області. В останні роки чисельність населення в області майже не змінилася. Між переписами населення 1979 р. і 1989 р. вона збільшилась на 5,8 тис. осіб, а за 1989-2001 pp. зменшилася майже на 27 тис. осіб. Кількість населення майже в усіх районах області (крім Тернопільського) зменшується. Особливо значне зменшення населення у Зборівському, Теребовлянському, Бережанському районах.
Зміни в чисельності населення області відображаються демографічними показниками. Основними з них є коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту населення.
Тернопільщина належить до областей України з низькими темпами природного приросту населення. Зниження цих темпів спостерігається із середини 70-х років ХХ ст. і пояснюється зменшенням показників народжуваності та зростанням смертності населення. Це підтверджують такі дані: у 1960 на 1000 людей народжувалось 21,7, а помирало 7,9 осіб, у 1992 ці показники становили 13,8 і 13,9 осіб, в 2000 р. — 9,6 і 14,3 осіб, а у 2005 р. – 9,9 і 14.4 осіб. Упродовж останніх років відбувається зменшення чисельності населення на 5-6 тис. осіб за рік. Серед найголовніших причин назвемо такі: погіршення умов життя людей, процес «старіння населення», міграції молоді за межі області тощо. Старіння населення — це зменшення частки молоді та дітей і збільшення частки людей пенсійного віку в загальній чисельності населення. У Тернопільській області люди пенсійного віку становлять понад 24% від всього населення. Тому показники смертності доволі високі. Максимум смертей припадає на чоловіків у віці понад 40 років, а жінок - понад 50 років. У віці до 1 року помирає щороку 150-200 дітей. Найпоширенішими причинами смертності в області є хвороби серцево-судинної системи, органів дихання, злоякісні пухлини, травми.
Кризові явища в економіці призвели до зниження рівня життя людей та несприятливої демографічної ситуації в області, як і в Україні загалом.
Показники народжуваності, смертності і природного приросту населення значно відрізняються в різних частинах області, у міських та сільських поселеннях. Найвищий природний приріст має населення м. Тернополя (1,8 осіб на 1000 жителів), але він значно нижчий, ніж у попередні роки (в 1997 р. - 5,9 осіб на 1000 жителів). Незначний природний приріст мають окремі міські поселення. В усіх адміністративних районах області спостерігаються від'ємні показники природного приросту населення. Це означає, що в них кількість померлих перевищує кількість народжених. Найбільше природне скорочення населення у Зборівському, Лановецькому, Підволочиському, Підгаєцькому районах.
Природне скорочення населення свідчить про процеси депопуляції населення в області. Цьому сприяють також міграції. Міграції— це різноманітні види просторового переміщення людей між окремими територіями і населеними пунктами. Серед них виділяються постійні, сезонні і так звані «маятникові» міграції.Тернопільщина тривалий час була районом виходу мігрантів. Особливо значні потоки мігрантів формувалися з цієї території в середині й кінці XIX століття. Спочатку селяни у пошуках кращої долі виїжджали в європейські держави, а пізніше — у країни Америки. Друга велика хвиля економічної міграції населення припадає на 20-30-ті роки XX століття. Тоді з території Тернопільщини виїхало понад 125 тис. осіб Це була переважно економічна (заробітчанська) міграція. Нова хвиля міграції— кінець XX - початок XXI ст., викликана погіршенням умов життя внаслідок затяжної економічної кризи.
Міграція населення з політичних мотивів була найбільшою у воєнний і післявоєнний періоди. Тоді значна частина людей, рятуючись від сталінських репресій, шукали притулку за кордоном. А інша частина - репресоване населення - була насильно вивезено в північні й сибірські райони колишнього Союзу РСР. З області переселено місцевих поляків на територію Польщі, а українців із Польщі — на територію області.