Картографічні твори у контексті формування інституту авторського права

Зазначені вище положення Бернської конвенції та Договору ВОІВ щодо правової охорони картографічних творів у будь-якій формі вираження практично без змін внесено до статті 433 “Об’єкт и авторського права” Цивільного кодексу України [14].

За радянських часів сфера авторського права підпала під виконання державної політики націоналізації. Декрети і постанови Ради Народних Комісарів зліквідували всі майнові права авторів. Перший закон про авторське право в Українській РСР було прийнято 1929 р. після схвалення в 1928 р. загальносоюзних “Основ авторського права”. “Основи” діяли до початку 60-х років ХХ ст., коли їх виправлений варіант внесли в Основи цивільного законодавства СРСР і УРСР відповідно. У 1963 р. Верховна Рада УРСР прийняла Цивільний кодекс УРСР, четвертий розділ якого стосувався авторського права та складався з 44-х статей (статті 472-513).

Авторське право у Радянському Союзі у багатьох пунктах не відповідало міжнародним нормам, однак добре обслуговувало адміністративно-командну систему, що існувала в СРСР, де роль держави була панівною в усіх сферах суспільного життя. Авторські права вважалися непередаваними ні повністю, ні частково, ні особисті, ні майнові. У цивільному обороті авторські права участі не брали: все авторське право було зведене до права автора одержати визначену, унормовану винагороду при використанні твору. За умови тогочасної монополії держави у сфері геодезії та картографії авторські права на картографічні твори державні картографо-геодезичні відомства фактично не визнавали. Зазначимо, що в ті часи у загальному обсягу картографічної продукції переважали службові твори, проблему визнання авторського права на них штучно обходили, тому вона не була такою актуальною, як за нинішніх умов.

Спадок невирішених питань від часів існування СРСР з правової охорони інтелектуальної власності сьогодні не дає змоги забезпечити повноцінну охорону авторських прав на картографічні твори, незважаючи на існування в Україні спеціального законодавства з авторського права та сформованого окремого цивільно-правового інституту авторського права в Європі.

Основними принципами авторського права є:

- принцип свободи творчості як право автора самостійно обирати тему твору, його жанр і мету, використовувати твір будь-яким способом;

- принцип поєднання особистих інтересів з інтересами суспільства, відповідно до якого суспільство повинно законодавчо гарантувати і відповідно задовольняти інтереси автора у належній винагороді його творчості (автор зобов’язується не використовувати свої твори на шкоду інших осіб та суспільства в цілому);

- принцип матеріальної та моральної заінтересованості автора, який полягає у визнанні суспільством творчості автора, нагородження автора державними преміями та присвоєння йому почесних звань;

- принцип всебічної охорони прав і законних інтересів автора відповідно до законодавства з авторського права та забезпечення захисту при порушенні авторських прав.Авторське право як складова частина цивільного права базується також і на загальних принципах права, а саме: юридична рівність суб’єктів права; свобода договору; свобода підприємницької діяльності; свобода особистості; закріплення в нормах авторського права новітніх досягнень у сфері світової юридичної думки і загальновизнаних положень, напрацьованих правниками світу; всебічна охорона власності, незалежно від її форм і видів; повага прав та інтересів інших осіб і моралі суспільства.

Література

1. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А. С. Довгерта. – К.: Видав-ничий Дім “ін Юре”, 2001.

2. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р. // Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В. С. Москаленко (кер.) та ін. Відп. ред. Д. М. Притика. – К.: Концерн “Видавничий Дім “ін Юре”, 2004. – С. 12-53.

3. Бондаренко С. В. Авторське право і суміжні права: навчальний посібник. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 260 с.

4. Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право від 20 грудня 1996 р. // Господарське судочинство в Україні: Суд. практика. Захист прав інтелектуальної власності / Упоряд.: В. С. Мос-каленко (кер.) та ін. Відп. ред. Д. М. Притика. – К.: Концерн “Видавничий Дім “ін Юре”, 2004. – С. 65-74.