Проектований ландшафтний парк Середньосульський
Територія заказника „Артополот” розташована між селами Піски, Пісочки, Гаївщина Лохвицького району і охоплює долини річки Сули та її лівої притоки річки Артополот. Площа його близько 300 га (в залежності від включення земель з боку населених пунктів). Землекористувачі – Бодаківська та Пісківська сільради.Досліджена ділянка охоплює заплавний комплекс в долинах двох річок, – Сули та її при токи Артополоту, в якому переважають болота, по периферії – лучні ділянки, у притерасних смугах – вільшняки, з домішкою тополевників. Ґрунти переважно болотисті, на луках – торф’янисті.
Водна рослинність обох річок представлена різними екологічними групами: прикріпленими видами Nymphaea alba (регіонально рідкісне) та Nuphar lutea, вільноплаваючими на поверхні – Hydrocharis morsus ranae, Urticularia vulgaris, Spirodela polyrrhisa, Lemna minor, Salvinia natans – реліктова водна папороть, Ceratophyllum demersum, Myriophyllum verticillatum.
Прибережно-водні смуги утворюють типові гідрофільні види – Phragmites australis, Typha latifolia та T. angustifolia, Schoenoplectus lacustris, Glyceria maxima. Найбільші площі займають болота, що вкриті переважно Phragmites australis, Typha latifolia та T. angustifolia, з чагарниками (Salix triandra, S. aurita, S. cinerea). Із вологолюбних видів є зарості цінних лікарських рослин – Mentha aquatica, Lycopus europaeus, Symphytum officinale, Acorus calamus.
На ділянках, прилеглих до болота, виявлена чисельна популяція рідкісної рослини, занесеної до Червоної книги України – Gladiolus tenuis (перша, знахідка), яка повторно вегетувала, а також Inula helenium (регіонально рідкісний). Попередніми дослідженнями, у 1992 р., тут нами виявлено популяцію Gladiolus imbricatus. В ході наших польових обстежень в околицях с. Піски, знайдено два види орхідних Orchis fuschii i O. latifolia, що також занесені до Червоної книги.
Ботанічну цінність дослідженої території визначають невеликі, площі природних заплавних лук, які прилягають до с. Пісочок. Основу травостою складають злаки, серед яких домінує Deschampia caespilosa та різнотрав'я. На луках чисельні популяції утворює цінна лікарська рослина – Sanguisorba officinalis, який був вперше знайдений на території Лохвицького району у 1992 р. під час польових обстежень долини р. Бодаква.
Найвище покриття утворюють Alectorolopus minor, Trifolium pratense, Lotus ukrainicus, Taraxacum officinale, Geranium pratense, Onoris arvensis, Centaurea cyanus, Medicago procumbens лежача та M. lupulina, Ranunculus acris, Potentilla reptans, Daucus carota, Cirsium incanum, Leontodon autumnalis, Achillea submillefolium.
З боку с. Пісочок зростає вільшаник віком 40-50 років. В ньому щільні зарості утворюють Urtica galeobsifolia, Eupatorium cannabinum, Filipendula ulmaria. На узліссі вільшаника виявлено популяцію Inula helenium – цінної лікарської рослини, яка охороняється в Полтавській області.
Територія заказника „Христанівський” розташована в околицях с. Христанівки, Лохвицького району (правий берег р. Сули) і охоплює заплаву річки до її лівого берега в околицях с. Бодаква та заболочену частину заплави нижче с. Бодакви до її притерасної частини, яка зайнята значним масивом вільшняків.
Площа ландшафтного заказника „Христанівський”, який увійде до складу парку, близько 1500 гектарів. Землекористувачі: Васильківська (з правого берега) та Бодаківська (з лівого берега) сільські ради.
Правобережні схили долини р. Сули на деяких ділянках почленовані невеликими ярами, які зайняті чагарниками із Prunus spinosa, Rosa canina, здичавілого Armeniaca vulgaris, подекуди заросли приземкуватими деревцями Pyrus achras.
Весною в таких заростях формуються синузії ранньовесняних лісових видів рослин: Ficaria verna, Corydalis solida, Gagea lutea і Scilia sibirica – регіонально рідкісного виду.
На відкритих ділянках формуються лучні різнотравно-типчакові степи, покриті Festuca valesiaca та Poa stifolia.
Основне флористичне ядро утворюють: Koeleria glauca, Zerna inermis, Carex praecox, Jurinea aracnoidea, Thimus marshallianus, Salvia stepposa та S. nutans, Ranunculus illyricus, Plantago media та P. stepposa, Phlomis fuberosa, Verbascum phoeniceum, Viola odorata, Nonea rossica, Scabiosa ochroleuca, Falcaria vulgaris, Medicago procumbens, Chamaecytisus austriacus.
Сідловині зниження правого корінного берега р. Сули в межах проектованого ландшафтного парку зайняті широколистяним лісом, так званою нагірною дібровою. Ліс старий, природного походження. Основу деревостану складають: Tilia cordata, Carpinus betulus, Quercus robur, подекуди – Acer platanoides. В основному дерева у деревостанах мають діаметр 45-50 сантиметрів.