Інформаційна складова соціально-географічного процесу як сутність інформаційної взаємодії суспільства і природи

Всі природні системи, які знаходяться у непорушеному режимі функціонування (поза збурюючим впливом соціуму), взаємодіють у відповідності до природних фундаментальних законів розвитку матеріального світу, які забезпечують динамічну рівновагу систем, їх основні властивості і ознаки. Відзначимо, що ці системи концентрують у потенційній формі структурну інформацію, яка зберігається в їхній структурі і відображає всю історію їх формування і розвитку. Інформаційна взаємодія з соціумом починається на етапі усвідомлення ним виникаючої соціальної потреби. Використовуючи попередню загальну апріорну (експериментальну чи дедуктивну) інформацію відносно природних систем, соціум визначає програму дій, яка передбачає дослідження природних систем з метою отримання необхідного обсягу інформації для формування системи цілей, виконавської та управляючої систем, системи моніторингу тощо.Дослідження природної системи з точки зору теорії інформації є функціонуванням каналу зв’язку між передавачем сигналів (природною системою) і їх приймачем (соціумом). Каналами зв’язку є ті засоби і методи дослідження, які використовує соціальна система у даному випадку. Первинні дані замірів параметрів стану природної системи (сигнали), які отримує соціальна система в описаній вище ситуації, принципово не відрізняються від тих даних, що отримують за допомогою системи моніторингу, тому їх доцільно вважати моніторинговою, або первинною інформацією. У даному випадку важливо, що первинна інформація є проміжною формою перетворення структурної інформації природної системи. Використовуючи методи наукового аналізу і узагальнення, соціальна система перетворює первинну інформацію на оперативну. Головна особливість оперативної інформації полягає в тому, що вона є рухомим еквівалентом структурної інформації природних систем, тому що остання знаходиться у "законсервованому" вигляді і безпосередньо не може передаватися від системи до системи. Варто відзначити, що інформація в оперативному вигляді спостерігається і в природних біологічних системах, але прийняття рішень у них принципово відрізняється від соціальних систем. Дослідження взаємодії абіотичних систем підтверджує припущення про можливість перетворення їх структурної інформації на оперативну при наявності каналу зв'язку і приймача. Цим, зокрема, пояснюється механізм їх інформаційної взаємодії (взаємної адаптації).

Таким чином, оперативна інформація відіграє особливу роль в процесах інформаційного обміну. Оперативний (активний, рухомий) стан інформації має велике значення, бо саме у цьому вигляді вона здатна циркулювати у каналах зв'язку і змінювати властивості систем. Але спосіб перетворення структурної інформації на оперативну суттєво відрізняється в системах різної природи. Розрізняють три типи оперативної інформації: а) елементарний – на рівні взаємодії хімічних елементів та геохімічних об'єктів; він є найбільш простим і зумовлює природно сформовані інформаційні структури систем неорганічного світу; б) біологічний – на рівні взаємодії більш складних - біологічних систем; він зумовлює природно сформовані інформаційні структури біологічних систем; в) соціальний – на рівні взаємодії найбільш складних - соціальних систем; він зумовлює виникнення штучних інформаційних структур, створених цілеспрямованою діяльністю соціуму (наприклад, "друга" природа, або ноосфера).

Розглянемо в цілому інформаційний аспект процесу дослідження природної системи. Із теорії зв'язку відомо, що якість передачі інформації суттєво залежить від ступеню досконалості каналів зв’язку і можливості приймача "фільтрувати" корисні сигнали. Проектуючи це положення на процес дослідження природної системи, маємо відзначити, що адекватний відбір методів і засобів дослідження визначає досконалість каналу зв'язку, а вміння дослідника коректно обробити первинні дані, зробити правильні узагальнення і висновки, тобто, виявити і відтворити закономірності функціонування природної системи, визначає рівень достовірності отриманих результатів. Це визначає важливість правильної організації процесу дослідження природної системи для отримання достовірної і надійної оперативної інформації, яка далі використовується для підготовки і прийняття управляючого рішення. Варто зазначити, що оперативна інформація, яка містить нові дані, після подальшого аналізу і узагальнення в соціумі згодом перетворюється на наукову інформацію. Так, на стадії дослідження природних систем соціум нарощує свої конкретні і узагальнені знання саме через аналіз і фільтрацію оперативної (наукової) інформації.Після того, як соціальна система визначилася з системою цілей, засобами, методами і умовами досягнення результату (задоволення соціальної потреби), починається управління мультисистемою природокористування. При цьому природні системи перетворюються на природно–техногенні, бо в їхній структурі з’являються техногенні елементи або підсистеми і в них починають діяти нові техногенні зв’язки. Управління означає, що в канал прямого зв’язку (від суб’єкта до об’єкта управління) надходить управляюча інформація - сигнали, які подає об’єкту управляюча система у вигляді імпульсів енергії або речовини, які спричиняють зміну стану мультисистеми. На цій фазі управління здійснюється перетворення управляючої інформації на структурну, бо природно – техногенна система (об’єкт управління) під впливом управління зазнає змін. Для оцінки наслідків впливу в системі управління існують канали зворотного зв’язку (від об’єкта до суб’єкта управління), по яким циркулює моніторингова інформація – дані про величину контрольованих параметрів мультисистеми, які відображають безпосередню реакцію останньої на акт управління. Далі моніторингова інформація аналізується, узагальнюється, обробляється і перетворюється в оперативну інформацію, яка використовується для підготовки й прийняття наступного управляючого рішення і подальшого коригування управління мультисистемою. При цьому оперативна інформація перетворюється на управляючу і цикл управління повторюється. Додамо, що функціонування системи управління має безперервний характер (нехтуючи фізичним квантуванням сигналів). Таким чином, в мультисистемі природокористування існують канали зв’язку з безперервними потоками інформації між соціальною і природно – техногенними системами і з постійними перетвореннями інформації за схемою: структурна - моніторингова - оперативна - управляюча - структурна. Цей цикл перетворення інформації безперервно повторюється і утворює спіраль інформаційної взаємодії в мультисистемі природокористування. Нами проаналізовано можливі напрямки еволюції мультисистеми і побудовано відповідні моделі.