Біографія М.С. Грушевського

Наддніпрянській Україні по згуртуванню українства була підпорядкована

поширенню його окреміш ницьких ідей щодо розбудови незалежної України,

саме на Грушевського й випала нелегка доля очолити не лише Цент-ральну

раду майже відразу по її постанню, а й увесь той великий потік до волі й

визволення з-під московського ярма 1917—1920-х років.

Один із сучасників Грушевського Б.Мартос писав, що вибір упав на

Грушевського тому, що «всі... знали його патріотизм, чесність, ерудицію,

працездатність та інші якості його ха-рактеру». Окрім того, серед усіх

діячів Центральної ради й усього українського відродження періоду

визвольних змагань він, мабуть, найкраще знав політичне життя Заходу,

чимало років провівши за кордоном. Очевидно також і те, що він був

найвищим авторитетом серед усіх тих патріотів українства, що присяглися

на вірність українській незалежній державі.

Грушевськии був великим патріотом України й україн-ства, але ж він був і

великим демократом-державником, соціалістом, якого не могли засліпити

націоналістичні збочення. Він послідовно виступав проти національного,

зокрема між слов'янськими народами, роз'єднання, проти пропагування

ідеологічних націоналістичних крайностей, але ж він, прозрівши після

трагічних подій початку 1918 р., послідовно виступав і проти

«московської орієнтації». Він закликав своїх сучасників визволитися «від

"песього обов 'язку '' супроти Московщини».

Ми всі повинні пам 'ятати, що саме йому, Михайлу Сер-гійовичу

Грушевському, маємо завдячувати тим, що після майже 300-літнього

національного поневолення і нищення, він проголосив Україну незалежною

самостійною державою, що й було зафіксовано IV Універсалом.