Біографія М.С. Грушевського

Київ - 2000

М.С. Грушевськии (1866—1934) жив і творив українську державність, писав

її історію, перебуваючи у самій гущі життя, серед людей і для людей. Він

був особистістю, яка не лише мала високі ідейні переконання, а й

звичайні людські риси характеру, емоції і пристрасті, честолюбні

амбіції, симпатії й антипатії, душевні потрясіння, певні слабкості й

болючі помилки. А ще він був людиною своєї епохи — часів гострих

соціальних суперечностей і жорстокого національного гніту з боку

імперської влади стосовно українського народу і його еліти, до нього

особисто як одного з найпомітніших її представників. Він і його

сподвижники працювали за надто важких, часто екстремальних, виснажливих

умов (наприклад у 1917—1918рр.) «Я був стомлений... — згадував М.

Грушевсь-кии, — боявся за свої сили, за свою психічну рівновагу...

вертаючи вечором з засідань, звичайно не міг заснути, хіба глибоко в

ніч... При тім ми всі жили в безнастанній тривозі, в свідомості

можливості якоїсь несподіваної катастрофи: арештів, збройного нападу і

под.»

До цього слід іще додати, що ні сам Михайло Грушевськии, ні його

найближчі соратники в Українській Центральній раді не мали жодного

досвіду парламентської, а тим більше дер-жавотворчої діяльності.

Підрунтям цієї звитяжної праці стали його політичні або політологічні

концепції, відзначає відомий грушевськознавець Любомир Винар, «тісно пов

'язані з його історіософією й історичними концепціями, з наголошенням

змагання українського народу до свободи і незалежності».

Мабуть, саме через те, що його діяльність у Галичині, а з 1905 р. й у