Прийоми активізації навчального процесу на уроках англійської мови

План

1.Вступ

2.Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та уміння.

3.Визначальні риси аудіювання.

4.Вимоги до базового рівня володіння аудіюванням.

5.Загальна характеристика говоріння як виду мовленнєвої діяльності та уміння.

6.Психофізіологічні механізми говоріння.

7.Навчання діологічного мовлення.

8.Суть і характеристика монологічного мовлення.

1. Вступ

У сучасних методиках викладання іноземних мов превалюють автентичні навчально-методичні комплекси, запропоновані видавництвами Великої Британії: “Oxford University Press”, “Westley Longman”, тощо. На використанні матеріавлів цих підручників і базується нова програма з англійської мови, що націл.є учнів на навчання через комуунікацію, більш природну ситуацію, а викладачів - на особисто-орієнтований підхід до кожного студента.

Як і раніше, іноземна мова аивчається через розумне поєднання 4-х видів мовної діяльності, тобто через говоріння, аудіювання, читання, письмо. Традиційне використання різних видів навчальної діяльностіполегшується, коли викладач використовує не тільки перевірені методики, а й нові автентичні відеокурси, відеофільми, аудіозаписи, матеріали з Internet, комунікативні ігри, що даї змогу дієво спілкуватися і таким чином будувати місток між групою та реальним світом.

2. Характеристика аудіювання як виду мовленнєвої діяльності та уміння.

Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. З точеи зору психофізіології аудіювання трактується як перцептивна розумова мнемічна діяльність. Перцептивна тому, що здійснюється сприйняття /рецепція/ перцепція? Розумова – бо пов’язана з основними розумовими операціями: аналізом, синтезом, індукцією, дедукцією, порівнянням, абсстрагуванням, конкретизацією? Мнемічна – тому, що відбувається виділення і засвоєння інформативних ознак мовних і мовленнєвих одиниць, реформування образу і впізнавання як результат зісавлення з еталоном, який зберігається в пам’яті.

Аудіювання і говоріння – це дві сторони усного мовлення. Без аудіювання не може бути нормативного говоріння. Разом з тим аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є відносно автономним ( наприклад, слухання лекцій, доповідей, радіопередач і т.п.)

3. Визначальні риси аудіювання.

Визначальними рисами аудіювання як виду мовленнєвої діяльності в методиці навчання іноземних мов вважаються такі:

1.За характером мовленнєвого спілкування аудіювання, як і говоріння, відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізують усне безпосереднє спілкування (хоча інформація може передаватись і технічними засобами), і через це протистоїть читанню і писемному мовленню, які реалізують спілкування, опосередковане письмом.

2.За своєю роллю у процесі спілкування аудіювання є реактивним видом мовленнєвої діяльності, так само, як і читання (на відміну від ініціальних видів мовленнєвої діяльності – говоріння та письма).