Фізичне виховання учнів при захворюваннях органів дихання

- зменшення спазму бронхів та бронхіол (для покращання прохідності бронхів, важливо вчити дітей дихати носом);

- активізація трофічних процесів у тканинах (для покращання роботи гладенької мускулатури бронхів та бронхіол);

- попередження розвитку емфіземи легень;

- навчання управлінню своїм дихальним апаратом під час астматичного приступу з метою його полегшення;

- розвиток механізмів повного дихання з переважним тренуванням видиху (Це вправи для тренування повного дихання. Вправи з короткими, несильними вдихами, які чергуються з подовженими видихами та поступовим тренуванням довільного уповільнення дихання. Для полегшення видиху необхідно використовувати вправи на стискання грудної клітки на видиху);

- розвиток м’язів, що приймають участь у процесі дихання (Для розвитку діафрагмального дихання доцільні вправи з видихом через рот та вимовлянням скоромовок, голосних (А,У,И,О) та приголосних (Р,Ж,Ш,Щ,З,С) звуків, або їх поєднань (бре, бри, бру тощо));

- розвиток м’язів живота.

У фізичних вправах дітей з астмою застосовують загальнорозвиваючі вправи гімнастичного характеру, елементи спортивних ігор, плавання, лижі тощо. В залежності від важкості захворювання в заняття включаються вправи малої та середньої інтенсивності. Збільшення навантаження на заняттях відбувається поступово та послідовно. Особлива увага приділяється диханню при виконанні ЗРВ.

Протипоказані вправи з натужуванням, затримкою дихання. В залежності від важкості захворювання в заняття включаються вправи малої та середньої інтенсивності.

Особливого значення при бронхіальній астмі набувають спеціальні дихальні вправи, які виконуються у вихідному положенні лежачи, сидячи, стоячи. Дихальні вправи повинні бути простими для виконання. Між виконанням дихальних вправ (особливо з вимовлянням звуків) доцільно включати вправи з довільним диханням та на розслаблення м’язів (20-30с.). Дозування ЗРВ та спеціальних дихальних вправ - 4-12 раз.

Емфізема легень - хронічне захворювання, яке характеризується розширенням альвеол легень, зменшенням еластичності легеневої тканини внаслідок атрофії та зменшенням дихальної поверхні легень внаслідок перетворення альвеол на емфізематозні пухирці. При цьому захворюванні утруднюється видих, внаслідок великої кількості залишкового повітря в альвеолах зменшується вентиляційна функція легень та ЖЕЛ, а хвилинний об’єм дихання забезпечується лише збільшенням частоти дихання, а не глибини. Внаслідок цього розвивається недостатність, а згодом і серцева.

Емфізема легень є наслідком бронхіту, пневмосклерозу (розростання сполучної тканини в легенях). (Це професійна хвороба музикантів та склодувів через опір видиху).

Задачами фізичної культури при захворюванні на енфізему легень є:

- укріплення дихальних м’язів (для покращення видиху);

- укріплення міокарда;

- покращення кровообігу; (особливо при розвитку серцево-легеневої недостатності);

- навчання діафрагмальному диханню (для компенсації послабленого грудного дихання);

- загальне укріплення організму;

- збільшення рухливості грудної клітки.При відсутності серцевої та легеневої недостатності доцільно включати в заняття ЛФК ходьбу на лижах, плавання тощо, так як саме при застосуванні цих засобів покращується функція дихального апарата. Особливо рекомендується виконання ЗР гімнастичних вправ. Однак, враховуючи понижену функціональну пристосованість організму до фізичних навантажень, не рекомендується проводити вправи у великому дозуванні - оптимальна кількість повторень 4-6 разів. Загальнорозвиваючі вправи чергуються з дихальними для дрібних і середніх м’язових груп; 2-4 рази - для великих м’язових груп та 3-4 рази - для спеціальних вправ на дихання. Темп виконання вправ - повільний. Для полегшення видиху необхідно використовувати вправи на стискання грудної клітки на видиху.