Фізичне виховання учнів при захворюваннях органів дихання
ПЛАН:
1. Загальна характеристика захворювань органів дихання.
2. Механізми лікувальної дії фізичних вправ при патологічних процесах в органах дихання.
3. Особливості фізичного виховання при окремих захворюваннях органів дихання.
І.
Захворювання дихальної системи відносяться до найбільш частої патології дитячого організму. Це пояснюється тим, що система дихання у дітей і підлітків функціонує в особливих умовах і забезпечує значно більшу, ніж у дорослих потребу в газообміні для росту і розвитку. Наслідком цього явища є зменшення резервів дихання та відносна легкість виникнення функціональних порушень. До того ж фізіологічні механізми дихання дитячого організму малоефективні (недосконалі): зменшення ОД та збільшення ЧД, що відносно легко викликає дихальну недостатність. Причиною захворювань органів дихання є також - проникнення інфекції в дихальні шляхи і легені при певних умовах (характер інфекції, стан організму тощо), а дихальні шляхи дитини є коротшими у порівнянні з їх довжиною дорослої людини, що погіршує процеси очищення та нагрівання повітря
При захворюваннях дихальної системи можна виділити наступні загальні симптоми:
- Поверхневе дихання - характеризується коротким вдихом, прискореним диханням. Виникає внаслідок недостатнього надходження кисню в кров та накопичення в ній вуглекислоти, що є причиною подразнення дихального центру та порушення дихання.
- Експіраторна задишка - характеризується утрудненням видиху. Виникає внаслідок рефлекторного спазму бронхів під впливом різних подразників (що спостерігається, наприклад, при бронхіальній астмі).
- Порушення рухливості грудної клітки - виникає внаслідок ураження дихальної мускулатури та нервів, що її іннервують , а також накопичення в плевральній порожнині рідини чи газу.
- Зменшення дихальної поверхні - спостерігається при запальних процесах в легеневій тканині.
- Порушення прохідності дихальних шляхів - виникає внаслідок спазму гладкої мускулатури бронхів.
- Порушення дифузії газів в легенях - виникає внаслідок розростання сполучної тканини після запальних процесів та при де-яких формах туберкульозу.
Крім зазначених симптомів для захворювань системи дихання характерні ще: кашель, задуха, виділення мокроти, ціаноз, болі в ділянці грудної клітки.
Кінцевим проявом захворювань органів дихання є дихальна недостатність - стан, коли нормальне дихання у спокої чи посилене дихання, адекватне фізичному навантаженню, не може забезпечити необхідне насичення артеріальної крові киснем і виведення вуглекислоти, тобто порушується газообмін в легенях і тканинах.
П.
Дозовані фізичні вправи мають значний терапевтичний ефект на дітей з патологією системи дихання. Фізичні вправи при їх лікувальному застосуванні, рефлекторно сприяють покращанню газообміну в легенях та гуморально збуджують дихальні центри.
Нервовий механізм відіграє ведучу роль в регуляції дихання при фізичних вправах. Експериментально доведено, що перед початком та під час м’язової роботи: