Банківські кредити
Загальний розмір кредитів, наданих банком усім позичальникам, з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку, не може пе¬ревищувати восьмикратного розміру власних коштів банку.
Кредитування позичальників має здійснюватися з додержанням комерційним банком економічних нормативів регулювання банків¬ської діяльності та вимог НБУ щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів.
Позички надаються всім суб'єктам господарювання незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, або фізичною особою.
Рішення про надання кредиту має ухвалюватися колегіально (кредитним комітетом відділення, філії банку) й оформлятися про¬токолом.
Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених по¬літикою банку. Вони охоплюють:
пріоритетні напрями в кредитуванні;
обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля;
граничні розміри кредиту на одного позичальника;
методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності
позичальника;
рівень процентної ставки тощо.
Кредити надаються тільки на комерційних засадах із дотриман¬ням таких умов:
оцінки установою банку кредитоспроможності позичальника,
фінансової стабільності, рентабельності, ліквідності;
кредитуються тільки ті види діяльності позичальника, які пе¬редбачені його статутом;
позичальник повинен мати власне майно і брати участь у фор¬муванні об'єкта, що кредитується, певною сумою власного капіталу.
Банки можуть надавати бланкові кредити (незабезпечені майном та іншими формами), але тільки в межах власних коштів і лише клі¬єнтам зі стійким фінансовим станом та інсайдерам банку в сумі, що не перевищує 50 % номінальної вартості акцій банку, котрі перебу¬вають у їхній власності.
Банки не можуть надавати кредити:
на покриття збитків господарської діяльності позичальника;
на формування та збільшення статутного фонду клієнта;
на внесення клієнтом платежів у бюджет і позабюджетні фон¬ди (за винятком кредитування за контокорентним рахунком);
підприємствам, щодо яких порушено справу про банкрутство;
підприємствам, у контрактах яких не передбачено страхуван¬ня можливих втрат від не поставки товарно-матеріальних цінностей;