Санаційна спроможність підприємства

Кп = НА + ІІІ А / ІІІ П = (ряд. 150 + ряд. 320 — ряд. 120) / ряд. 750 балансу,

де НА — підсумок другого розділу активу балансу;

ІІІ А — підсумок третього розділу активу балансу;

ІІІ П — підсумок третього розділу пасиву балансу.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборот­них коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення Кп = 1. За Кп < 1 підприємство має неліквідний баланс. Значення Кп у межах 1 — 1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно погашає борги.

Абсолютне чи відносне зростання оборотних коштів може свід­чити не тільки про розширення виробництва або дію факторів ін­фляції, а й про сповільнення обороту коштів, що спричиняє збіль­шення їхньої маси.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів у структурі активів може свідчити про:

— зростання виробничого потенціалу підприємства;

— прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захис­тити грошові активи підприємства від знецінення під впливом ін­фляції;

— нераціональність вибраної господарської стратегії, унаслідок чого значну частину поточних активів іммобілізовано в запасах, лік відність яких може бути дуже низькою.За значного збільшення запасів і витрат необхідно проаналізува­ти, чи не відбувається це збільшення за рахунок необгрунтованого відволікання активів з виробничого обороту, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості та погіршання фінансово­го стану підприємства.

Найважливішим показником, який розраховується в процесі са­наційного аудиту, є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал). Він по­казує частину короткострокової заборгованості, яку підприємство має можливість погасити в найближчий період, і визначається як від­ношення суми грошових засобів та короткострокових фінансових вкладень до суми короткотермінових (поточних) зобов'язань:

Кал = (ряд. 250 + ряд. 260 + ряд. 270 + ряд. 280 + ряд. 290) / ряд. 750 балансу

Коефіцієнт абсолютної ліквідності вважається достатнім, якщо він перевищує 0,2. За порушення даної умови підприємство вважа­ють неплатоспроможним.

З метою визначення величини чистих грошових потоків, які за­лишаються в розпорядженні підприємства, використовується показ­ник Cash-Flow. Даний показник розраховують підсумовуванням прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства у визна­ченому періоді, й амортизаційних відрахувань, нарахованих у цьому самому періоді. Доцільно також обчислювати коефіцієнт співвід­ношення Cash-Flow і заборгованості (нетто):

де КФВ — короткострокові фінансові вкладення.

Цей коефіцієнт показує здатність підприємства розрахуватись зі своїми боргами за рахунок результатів господарської діяльності.

Крім розглянутих показників, у процесі причинно-наслідкового аналізу діяльності підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, за необхідності можуть бути розраховані й інші коефіцієнти, наприк­лад маневреність робочого капіталу, оборотність запасів та ряд ін­ших. Якщо підприємство є прибутковим, то аналізується також про­цес формування й розподілу прибутку. Наявність довгострокових фінансових вкладень указує на інвестиційну спрямованість підпри­ємства. Якщо в результаті аналізу фінансово-господарського стану підприємство визнають неплатоспроможним, рекомендується додат­ково вивчити склад інвестиційних цінних паперів підприємства, да­ти оцінку їхній ліквідності, а також доцільності відволікання коштів у названі вкладення.