ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Платні послуги дозволяють збільшити обсяг вкладень у сферу вищої освіти. При цьому слід наголосити, що основ­ною метою надання платних послуг повинно бути не одержан­ня прибутку, а подальший розвиток національної освіти.

Вищий навчальний заклад самостійно використовує бюд­жетні та позабюджетні кошти відповідно до кошторису доходів і видатків.

Для планування видатків на утримання вищого навчально­го закладу 111—IV рівнів акредитації розраховують контингент студентів, аспірантів за формами навчання. Ці показники об­числюють як середньорічні. Виходячи з розрахованих середньо­річних контингентів визначають чисельність професорсько-викладацького складу за нормами студентів та аспірантів різних форм навчання на одного викладача.

Фонд заробітної плати по вищих навчальних закладах пла­нується за групами персоналу: професорсько-викладацького складу, навчально-допоміжного, адміністративно-допоміжного, адміністративно-господарського та іншого персоналу. Фонд за­робітної плати професорсько-викладацького складу розрахову­ють виходячи з кількості посад і середньої ставки заробітної плати. Ставки заробітної плати залежать від посад, вченого звання (професор, доцент), вченого ступеня (доктор, кандидат наук) і стажу педагогічної роботи. Фонд заробітної плати інших груп персоналу визначають згідно з типовими штатами і затвер­дженими посадовими окладами.Значну частку у витратах вищих навчальних закладів ста­новлять стипендії. Стипендії — це грошове забезпечення, що регулярно надається особам, які навчаються на денних відді­леннях за рахунок бюджетних коштів, а також особам, які про­ходять підготовку в аспірантурі та докторантурі. Стипендія призначається студентам, які мають середній бал успішності 4 і вище, за особливі успіхи у навчанні та науково-технічній творчості можуть встановлюватися персональні стипендії в ме­жах стипендіального фонду.

Стипендії студентам виплачуються в межах доведених лі­мітів стипендіального фонду. В межах доведених лімітів нав­чальні заклади вирішують питання призначення стипендій, забезпечуючи їх виплату насамперед студентам з числа дітей-сиріт, дітей, що залишилися без опіки батьків, та з малозабез­печених сімей.

За іншими статтями кошторису вищих навчальних закладів 11) — IV рівнів акредитації видатки планують так само, як і по інших бюджетних установах.

Основними виробничими показниками вищих навчальних закладів освіти І та ІІ рівнів акредитації є число студентів і груп різних форм навчання. Ці показники розраховують як серед­ньорічні.

Найбільшими є видатки па заробітну плату, що включають заробітну плату педагогічного, навчально-допоміжного, адмі­ністративно-господарського та іншого персоналу. Основою для планування фонду заробітної плати викладачів с кількість груп навчального закладу, кількість оплачуваних годин па одну гру­пу та середня вартість педагогічної навчальної години.

Кількість груп визначають виходячи з кількості учнів і нор­ми наповнення груп, яка для денної форми навчання становить 20—30, а заочних відділень — 15—20 чоловік. Кількість оплачуваних навчальних годин на одну групу розраховують за нав­чальним планом. Вартість однієї години обчислюється виходя­чи з норми викладацької роботи 720 годин на рік і ставки за­робітної плати. Остання залежить від освіти та кваліфікації, її розмір визначають за тарифікаційним списком.

Крім того, до фонду заробітної плати включають доплату за перевірку письмових робіт, керівництво предметними комісія­ми, завідування лабораторіями та кабінетами. Інші види видат­ків плануються так само, як і в навчальних закладах III—IV рів­нів акредитації'.

Професійно-технічний навчальний заклад — це заклад осві­ти, що забезпечує реалізацію прав громадян на професійно-тех­нічну освіту, оволодіння робітничими професіями, спеціальнос­тями, кваліфікацією відповідно до їхніх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Фінансування професійно-технічних навчальних закладів у межах обсягів державного замовлення здійснюється за раху­нок коштів державного бюджету. Так, за рахунок коштів дер­жавного бюджету у 2001 році у 960 професійно-технічних нав­чальних закладах навчаються 445,8 тис. учнів.

Професійно-технічні навчальні заклади недержавної фор­ми власності утримуються за рахунок коштів відповідних за­мовників.