ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

У сучасних умовах господарювання рівень кваліфікації спе­ціалістів с одним із найважливіших факторів, які впливають на економічний і соціальний розвиток країни. Становлення в Ук­раїні ринкових відносин, тісніша інтеграція країни із світовою економічною системою пов'язані з необхідністю змін в профе­сіональній структурі зайнятого населення, насамперед спеціа­лістів вищої та середньої кваліфікації.

Серед чинників, які впливають на рівень витрат на підго­товку кадрів, можна виділити: стан економічного розвитку країни, кількість спеціалістів, які потрібно підготувати у вищих і середніх навчальних закладах, тобто потребу галузей економі­ки у спеціалістах.

В Україні діють такі види вищих закладів освіти:

— університет — багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за широким спектром природничих, гуманітарних, техніч­них та інших напрямів науки, техніки і культури за освітньо-природничими програмами всіх рівнів, мас розвинуту ін­фраструктуру наукових і науково-виробничих підприємств і установ;

— академія — вищий навчальний заклад освіти, який здій­снює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами усіх рівнів в окремо визначеній гаї уз і знань або виробництва, провадить фундаментальні та приклад­ні наукові дослідження, с провідним науково-методичним цен­тром і сфері своєї діяльності;

— інститут — вищий заклад освіти або підрозділ університету, академії, який здійснює підготовку фахівців з вищою ос­вітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів у пев­ній галузі науки, виробництва, освіти, культури та мистецтва. Провадить наукову та науково-виробничу діяльність.

Вищеназвані заклади належать до вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації.

До вищих навчальних закладів освіти належать також зак­лади освіти І і II рівнів акредитації. Це:

— коледж — вищий заклад освіти або структурний підроз­діл університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програма­ми бакалавра або молодшого спеціаліста з одного, кількох спо­ріднених напрямів підготовки або спеціальностей;

— технікум — вищий заклад освіти або структурний підроз­діл університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програма­ми молодшого спеціаліста.

Слід відмітити, що за роки незалежності практично не від­булося зменшення кількісних показників розвитку вищих нав­чальних закладів освіти. Так, у порівнянні з 1985/86 навчаль­ним роком чисельність студентів у розрахунку на 10 тис населення збільшилася на 43,7 відсотка. А у порівнянні з 1991/92 навчальним роком — на 42,9 відсотка. Однак необхід­но відзначити, що чисельність студентів вищих навчальних зак­ладів 1—II рівнів акредитації на 10 тис. населення дещо змен­шилася, при цьому спостерігається значне збільшення чисельності студентів у вищих навчальних закладах ІІІ—IV рів­нів акредитації.

Динаміка чисельності студентів у розрахунку на 10 тис. на­селення представлена в таблиці 23.

Кількість вищих навчальних закладів також зростає, насам­перед за рахунок відкриття навчальних закладів недержавної форми власності. Мережа вищих навчальних закладів освіти за формою власності представлена у таблиці 24.

Джерелами фінансування витрат на підготовку кадрів є кошти державного та місцевих бюджетів, галузевих міністерств, відомств, організацій, кошти фізичних та юридичних осіб. Ос­новним джерелом фінансування с кошти державного та місце­вих бюджетів. Так, із загальної чисельності студентів вищих навчальних закладів 1 —II рівнів акредитації 503695 чоловік на

Таблиця 23 Чисельність студентів у розрахунку на 10 тис населення