ПРОБЛЕМИ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ

186879

247188

395535,8

708902,5

3793

Позабюджетні кошти

в % всіх надходжень

30,53

3250

4401

55,89

*

Як видно з даних таблиці, з кожним роком сума коштів, от­риманих від здійснення позабюджетної діяльності, збільшуєть­ся Якщо в 1996 році позабюджетні кошти вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки становили 186879 тис грн., то в 1999 році сума них надходжень склала 708902 з тис грн.

Якщо проаналізувати структуру поповнення бюджетів вищих Навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, то можна зробити висновок про те, що частка позабюджетних коштів впевнено зростає. Так, в 1996 році величина позабюджетних коштів у загальній сумі надходжень становила 30,5 відсотка, в 1997 — 32,5 відсотка, в 1998 — 4401 відсотка, а в 1999 — 55,89 відсотка. Позабюджетні надходження у 1999 ро­ці порівняно з 1996 року збільшилися в 3,8 рак, а бюджетні — тільки в 1,3 разу. Це ще раз підкреслює посилення значущості позабюджетне діяльності в системі вищої школи

Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України “Про освіту”, де визначено, що додатковими джерелами фінансо­вою забезпечення освіти можуть виступати кошти від надан­ня платних послуг. Перелік платних послуг в системі вищої освiти досить широкий і залежить від, конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки. В цілому платні послуги можна об'єднати із такі групи.

Перша — платні послуги, що забезпечують отримання пев­ного освітнього рівня (початкового, середнього, вищого) та спеціальностей на різних формах навчання (стаціонарна, вечір­ня, заочна, екстернати а). Насамперед це плата за підготовку кадрів у державних закладах вищої освіти на основі укладених господарських договорів з підприємствами та окремими грома­дянами, плата за навчання в недержавних вищих навчальних закладах, які отримують на підготовку кадрів спеціальну ліцен­зію Міністерства освіти. Друга — освітні платні послуги з по­глибленого вивчення окремих предметів, оволодіння загальними чи практичними навичками, які в більшості випадків надають­ся через гуртки, факультативи тощо. Це послуги, пов'язані з розвитком особистості студента, підвищенням його культур­ного рівня, організацією оздоровлення, відпочинку, спортив­них та культурних заходів тощо. Плата за ці послуги дозволяє розширити соціальну сферу діяльності навчальних закладів, по­ліпшити їхню якість, забезпечити різноманітність. Третя група платних послуг пов'язана з господарською діяльністю навчаль­них закладів. У більшості випадків це плата за здавання в орен­ду приміщення, обладнання, надання транспортних послуг, ви­дачу окремих документів, їх копій, дублікатів.