Тіньова економіка

У продовження цієї теми можна згадати і виступ голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації К. Семенюк, яка звинуватила Державну податкову адміністрацію, Міністерство оборони й “Укрспецюст” у продажу державного майна за заниженими цінами. І хоча у відповідь заступник голови ДПАУ Г. Оперенко заявив, що ДПАУ продала 2050 об’єктів державної власності за фактичною ціною 575 млн грн, що на 24 % вище за стартову ціну, навряд чи це розвіяло всі підозри. Адже середню фактичну ціну продажу одного об’єкта на рівні 280 тис. грн проблематично, вважати такою, що адекватно відображає його реальну вартість.Узагалі скандали на ґрунті відносин власності, коли проглядаються зловживання службовим становищем з боку посадових осіб, все частіше стають надбанням ЗМІ. Наприклад, за повідомленнями деяких видань, саме незгода колишнього генерального директора АК “Комбінат Придніпровський”, а нині народного депутата В. Веретенникова продати наприкінці 2002 р. акції комбінату російським бізнес-структурам, що вже нині контролюють значну частину українського ринку й володіють київським заводом “Галактон”, слугувало причиною для організації комплексної перевірки цього комбінату з боку Дніпропетровської обласної прокуратури. За словами В. Веретенникова, “покупці” пообіцяли довести комбінат до банкрутства за підтримки впливових представників у силових структурах. А вже через два тижні після цього обласний прокурор В. Шуба розпочав перевірку комбінату. При цьому виникла загроза призупинення роботи підприємства, стверджує депутат. У зв’язку з цим звертає на себе увагу не лише той факт, що депутатський запит Л. Кучмі у зв’язку із ситуацією на “Комбінаті Придніпровський” підписали більше як 50 народних депутатів, а й те, що ім’я прокурора Дніпропетровської області В. Шуби згадується в пресі у зв’язку із справою про замову вбивства співзасновника ТОВ “ПКС-Арго” К. Крупеннікова. А саме, за словами представників С. Лігая, якого звинувачують у замові вбивства (про що йшлося у попередньому розділі), К. Крупенніков є родичем прокурора Дніпропетровської області, В. Шуби. Цим й обумовлена спроба засудити С. Лігая, щоб його частка у майні підприємства перейшла до К. Крупеннікова.

Узагалі останнім часом повідомлення про правопорушення представниками силових відомств, все частіше стають надбанням ЗМІ. Особливо це стосується дрібного підприємництва. Так, за оцінкою фахівців Держкомпідриємництва, широкого розмаху набули незаконні побори підприємців з боку державних органів. За підсумками звернень, майже половина їх (48 %) стосується вимог місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо різноманітних відрахувань на соціальні та інші потреби. Майже 17 % звернень стосуються фактів хабарництва з боку органів Міністерства внутрішніх справ і близько 5,5 % громадян скаржаться на побори з боку посадових осіб податкової адміністрації. Виявлено також факти примусових платежів, до яких підприємців змушують органи Міністерства юстиції (нотаріальна служба), Міністерства охорони здоров’я, Мінекобезпеки, Спецмонополії, Держказначейства і навіть прокуратури.

Однією із форм корупції можна вважати лобіювання чиїхось конкретних бізнесових інтересів, у тому числі й у парламенті. На думку деяких депутатів прикладом цього може слугувати лобіювання у Верховній Раді Закону “Про пільговий ввіз цукру-сирцю”.

У цілому на мою думку , джерелом корупції є намагання людини, яка опинилася при владі, розширити сферу свого впливу і підкреслити свою значущість, яку при нагоді завжди можна перевести в матеріальний еквівалент. А з наближенням президентських виборів такі намагання посилюються і стають більш організованими. Наведені вище приклади – лише мала частка того, про що свідчить преса, не кажучи вже про факти, які взагалі не стають надбанням громадськості.

Висновок

На прикінці роботи хочу ще раз підкреслить, що на думку ряду аналітиків, одне з призначень тіньової економіки якраз й полягає у забезпеченні безпеки нагромаджуваного капіталу. Тому цілком закономірно, що, за даними соціологічних досліджень, кожна п’ята бізнес-структура в Україні надавала на останніх виборах фінансову підтримку тим чи іншим кандидатам у депутати.

У контексті всього наведеного вище, до тіньової економіки в Україні, як об’єкту цього аналізу, ми не будемо включати сектор домашніх господарств, а особливу увагу звернемо на неформальний та прихований сектори господарства. Адже діяльність саме цих секторів набуває особливого значення для фінансування участі різних політичних сил у майбутніх президентських виборах в Україні.

У цілому ж, якщо зробити спробу комплексно розглянути проблему тінізації економіки в Україні, то можна виділити низку об’єктивних факторів, які пояснюють такі значні обсяги тіньової економіки:

– високі податки і нерівномірність податкового навантаження;

– недостатня прозорість податкового законодавства і постійне внесення змін до нього;