Тіньова економіка

– про дотримання експортерами митного й податкового законодавства;

– про звичайні ціни операцій, щоб установити різницю в цінах при зловживанні трансфертними цінами.

Для подання податковим органам даних про фактично експортовані вантажі митна служба повинна спочатку встановити, чи були декларовані товари фактично вивезені за межі держави. Дієвим механізмом тут є міжурядові угоди про адміністративну взаємодопомогу в митних справах, укладені українською митною службою з багатьма країнами світу. Але цього недостатньо. Необхідно також на міжурядовому рівні визначити порядок обміну інформацією з митними службами сусідніх країн про підтвердження доставки товарів, виключивши таким чином можливість незаконного відшкодування ПДВ за відсутності фактичного експорту. Такий порядок має визначати формат і терміни обміну інформацією, можливість обміну інформацією між серверами центральних баз даних митної служби України й митних служб сусідніх країн.

Певною мірою проблема повернення ПДВ – результат недоліків вітчизняного податкового законодавства. Так, у серпні 2002 р. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу щодо факту ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах проти посадових осіб експортера металобрухту компанії “МАСА інвест груп”. А у березні 2003 р. було затримано генерального директора цієї компанії С. Троцького. Раніше Вищий господарський суд України зобов’язав компанію сплатити 80 млн грн боргу з ПДВ. Продаж металобрухту українським експортером нерезидентам здійснювався на митній території України. Саме з приводу тлумачення поняття експорту у “МАСА інвест груп” і з’явились розбіжності з ДПАУ. Причому позицію підприємців, що апелювали до букви Закону “Про податок на додану вартість”, за словами кореспондента “Украинской Инвестиционной Газеты”, у цілому підтримували у Кабінеті Міністрів та Міністерстві економіки. До того ж, як стверджує начальник відділу компанії-металотрейдера О. Малафєєв, ця фірма через суд домоглась у податковій адміністрації повернення заборгованості з боку держбюджету на суму 40 млн грн. А податківці, зазначає кореспондент, такого “нахабства” стерпіти не змогли, що в результаті й призвело до згадуваного вище судового рішення.Не проста ситуація складається і зі збором інших видів податків. Так, за словами Ю. Кравченка, наприкінці лютого ДПАУ звинувачувала 17 комерційних банків у несплаті податку на прибуток за 2002 р. у повному обсязі. Позицію ДПАУ, як зазначає кореспондент газети “Деловая Украина”, підтримав голова НБУ С. Тигипко, закликавши податківців перевіряти подібні структури. На думку оглядача, особлива увага податківців та НБУ буде спрямована на банківські структури, що так чи інакше підтримують опозицію. Це зокрема, акціонерний банк “Мрія”, “Югбанк”, а також Київський банківський союз, що лобіюють інтереси “Нашої України”. Водночас не виключено, які “постраждати” можуть і представники провладного табору, що займають альтернативні до Ю. Кравченка та С. Тигипка ніші впливу. Правдоподібність таких прогнозів цілком імовірна, оскільки ДПАУ не має претензій, за словами Ю. Кравченка, лише до 63 банків України, 17 банкам звинувачення пред’явлені, а про решту – а це 77 банків – нічого не було сказано. Деякі оглядачі, на підставі всього згадуваного вище роблять висновок про тактичний альянс Ю.Кравченка та С. Тигипка, який із наближенням президентських виборів може перетворитися на стратегічний. Узагалі подібна увага саме до банків цілком закономірна, оскільки саме вони оперують великими обсягами грошей, без яких розраховувати на успіх у передвиборній кампанії безглуздо. Водночас негативні наслідки для економіки політизації банківського сектора загальновідомі.

Треба підкреслити, що банківська сфера – не єдина проблемна ланка вітчизняної економіки зі сплати податку на прибуток. За оцінками фахівців ДПАУ, борги підприємств в Україні зі сплати податку на прибуток зросли у 2002 р. більше ніж у 3 рази і становили близько 4,5 млрд грн. Майже половина цієї суми – борги підприємств паливно-енергетичного комплексу. Поряд з цим за минулий рік спостерігається зростання надходжень податку на прибуток підприємств на 14 % (або на 1,1 млрд грн), чого вдалося досягти виключно за рахунок зростання кількості прибуткових підприємств. По суті, штучна збитковість підприємств не такий вже рідкісний прийом бізнесу. Але чи має місце незаконне ухиляння від оподаткування, чи цілком легальна мінімізація податків, треба з’ясовувати у кожному конкретному випадку. Враховуючи актуальність цього питання, відтепер усі декларації підприємств зі збитками будуть приймати окремо та особисто начальники державних податкових інспекцій, щоб зразу з’ясувати у бухгалтера причину появи збитків.

Актуальною є також проблема контролю за обігом підакцизних товарів. Так, 18 березня на прес-конференції першого заступника голови ДПАУ, начальника податкової міліції В. Жвалюка було оприлюднено результати операції “Акциз”, що проходила протягом двох місяців. Тільки алкогольних напоїв було вилучено податківцями на суму 5,5 млн грн (на цю суму алкогольних напоїв було вилучено за весь минулий рік). У цілому в результаті перевірок більше 6 тис. об’єктів на кожному другому з них виявлено порушення. Було порушено 626 кримінальних справ. Зібрана за ці два місяці сума акцизного збору різних видів підакцизних товарів становить 600 млн грн – удвічі більше, ніж за цей же період минулого року. Однак масовість порушень свідчить про наявність глибинних проблем у сфері обігу підакцизних товарів. Так, “безакцизну” горілку у промислових обсягах випускають цілком легальні виробники, тоді як частка фальсифікатів порівняно незначна.