Фінанси підприємства

Кошти на придб. ОЗ = ОЗ2 - ОЗ1+ А

Збільш. власного капіталу обумовлене приб. не враховуються при складанні звітності.

24. ЗМІСТ ФІН АНАЛІЗУ, ВИДИ, МЕТОДИ

Основна мета фін. аналізу: дати об`єктивну оцінку фін. стану, фін. результатів, ефективності фін. – господ. діяльності п – ва длч того, щоб прийняти ефективні управлінські рішення. Ін форм. забезпечення:законодавчі та нормативні акти, бухг. звітність, статист. данні фін. характеру, про стан фондового ринку, % ставки, вал. курсу.

Осн. чинники, що впливають на якість фін. аналізу: достовірність ін форм., рівень кваліфік. фін. аналітиків. Розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз. Зовнішній –базується лише на фін. звітності. Внутрішній – використ. великий обсяг інфляції. Результати носять конфіденційний хар – р. Осн. блоки: - аналіз фін. стану ( джерело – баланс ); - аналіз фін. результатів ( звіт про фін. результ. ); - аналіз ефективності фін. – госп. діяльності.

Методи фін. аналізу: 1. Вертикальний. 2. Горизонтальний. 3. Факторний. 4. Порівняльний. 5. Трендовий. 6. Аналіз відносних показників.

Горизонтальний – порівняння звітностей, фін. показників за різні часові періоди. Виявляє тенденції у статтях балансу і зміни показників в часі. Треба враховувати рівень інфляції. Вертикальний ( структурний ) – дає змогу визначити стр – ру активів і пасивів, доходів та витрат. При поєднанні з горизонт. аналізом дозволяє виявити чи є зміни у складі майна чи стр – рі ресурсів п – ва, а також у стр – рі доходів та витрат за визначений період часу. Порівняльний - порівнення фін. показників даного підрозділу з інш. підрозділом. Особливості: треба порів. дані за 1 часовий період; необхідно обов`язково знати базу розрах. показників, якою користуються для порівняння. Аналіз відносних показників – не робляться висновки по окремих показниках, висновкі повинні бути узагальнені з урахув. значень усіх показників. Факторний – полягає у виявленні впливу окремих факторів на результуючий показник за допомогою детермінованих ( коли аналіт. залежність ) чи стохастичних ( коли не має ф – ції ) методів. Трендовий - для прогнозу осн. фін. показників на приб.

Осн. проблеми при проведенні фін. аналізу – правильна інтерпретація результатів аналізу.

25. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ТА ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ

Платоспромож. у вузькому розумінні – наявність у п – ва грош. кош. та їх еквівалентів достатніх для розрахунків по кредит. заборгов., що потребує негайного погашення. У широкому – п – во не платоспром., коли не може виконувати забов`язань перед кредиторами і потребує санаційних заходів або визнання банкрутом. Для банків, страх. компаній платоспром. лише в широкому змісті. Осн. ознаки платоспром. п – ва: - наявність на розрахунковому рахунку достатнього босягу коштів, відсутність простроченої кредит. заборгов.

Ліквідність – здатність п – ва погашати свої поточні забов`язання власно в повному обсязі. Потреба в лікв. визнач. обсягом і стр – рою поточних забов`язань.

Коефіцієнти лікв.:

-к поточної лікв. =

-к миттєвої лікв. =

-к абсолютної лікв. =

Чистий обор. капіталу = обор. активи – пот. зобовяз., визначає частину оборот. активів, які фінансуються за рахунок довгострок. джерел.Власн. обор. капіт. = власн. капіт. – необ. активи.

При розрах. цих коеф. необхідно отримати якість дебіт. заборгов. і тов. запасів з тим щоб виявити мобілізовані активи і не врахув. їх при оцінці ліквідності.