Аналіз прямих витрат

Таблиця 13.

Стаття витрат На одиницю продукції, грн. Відхилення Сума, грн.

планфакт

Сировина і матеріали 80855

2. Паливо і енергія 0,850,5-0,35

3.Заробітна плата 2,91,89-1,01

4. Відрахування на соціальне страхування 0,110,07-0,04

5. Витрати на утримання і використання устаткування1,420,97-0,45

6. Загальногосподарські витрати 1,180,77-0,41

7. Загальновиробничі витрати 2,531,73-0,8

Виробнича собівартість8990,931,93

Аналіз собівартостіодиниці цього виду продукції показав ,що перевитрати у розрахунку на одну подушку становлять 1,93 гривні. Хоча по статтям калькуляції (2-7) всюди була економія (усі затрати на одиницю продукції зменьшиличь), але за рахунок того, що ціна на матеріали (а саме на пух) збільшилась на 5 гривень, собівартість зросла, бо продукція є дуже матеріаломісткою, і основну роль у збільшенні чи зменшенні собівартості грають ціни на матеріали. Але (!) завдяки тому, що на кожній ковдрі підприємсво має великий прибуток (на 29 гривень), незважаючи на ці збитки (майже 2 гривні на кожній подушці), підприємство всерівно дуже збільшило свої прибутки.

Висновок.При аналізі затрат на виробництво одного підприємства я намагалася використовувати усі можливі методи аналізу затрат, бо, як відомо, на практиці результати аналізу можуть відрізнятися один від одного, в залежності від методу, який використовувався при аналізуванні. Тому для того, щоб врахувати усі фактори впливу на затрати, різноманітні випадки, які можуть трапитись на підприємстві, доцільно аналізувати затрати за допомогою різ них підходів.

Перш за все слід відмітити, що основні затрати на виробництво на підприємстві “Шик“ - це матеріальні затрати. Матеріали, які йдуть на випуск продукції дуже дорогі. Але за рахунок змін факторів “норм“ і “цін“ матеріальних затрат, вони зменшились у розрахунку на 1 ковдру на 16 гривень і підвищились у розрахунку на одну подушку на 5 гривень. Крім того, дуже підвищилась продуктивність праці і відповідно обсяг виробництва. Тоді усі постійні затрати у розрахунку на одиницю продукції зменшились. Але так як матеріальні затрати - це 93,3 % загальних виробничих затрат, то їх зміна - це основний критерій зміни виробничої собівартості виробу. Тому загальновиробничі затрати на ковдру зменшились, що привело до підвищення прибутку, а загальні виробничі затрати на подушку збільшились , що привело до зменшення прибутку. Але так як збільшення прибутку за рахунок випуску ковдр значно перекриває зменшення прибутку через підвищення матеріаломісткості подушок, то в цілому підприємство має великий прибуток (усі цифри наведені у таблицях).

Слід прийняти до уваги, що змінилися умови кращі на підприємстві (продуктивність зросла в 1,5 раза, тобто працівники працюють набагато швидше), а на заробітній платні це не відобразилося. Тому необхідно звернути увагу на кадрову політику підприємства щодо робітників основного виробництва.

Щодо пошуків поточних резервів зниження собівартості, то слід приділити увагу виявленню так званого прихованого браку. Він може фігурувати як доброякісні готові вироби і приносити несподівані збитки.

Щодо пошуку перспективних резервів зниження собівартості , то можна збільшити обсяги виробництва. Але цей раз не за рахунок підвищення продуктивності праці ( робітники і так працюють в повну силу ), а за рахунок розширення виробництва. Якщо директор і головний бухгалтер розмістяться в одному кабінеті, то без змін орендної плати з'явиться територія для залучення ще 2-3 швачок.