Стан економіки України в другій половині 80-х років
Усе це в комплексі призвело до логічного результату: в 1990 р. вперше за багато років в СРСР скоротилися обсяги суспільного виробництва. Вперше за пово¬єнні роки національний доход України зменшився на 1,5%. Це не примножувало честі респуб¬ліці. Але в цілому по СРСР змен¬шення становило 4,0%, а в Ро¬сійській Федерації - аж 5,5%.
Таким чином економічний за¬стій попередніх десятиліть у дру¬гій половині 80-х років так і не змінився очікуваним прискорен¬ням. Безсистемна, сумбур¬на перебудова вела до незворотного розвалу народного госпо¬дарства.
СПРОБИ ПОЛІТИЧНОЇ РЕФОРМИ І ЗРОСТАННЯ АКТИВНОСТІ СУСПІЛЬСТВА
Реформи в політичній системі СРСР
Охопивши у кінці 80-х років усі сфери суспільного життя, перебудова досягла найпоміт¬ніших результатів у політичній системі. Існуючі державні Інститути були не в змозі га¬рантувати від застою в госпо¬дарському І суспільному житті й прирікли на невдачу реформи попередніх десятиліть. Ставало зрозумілим, що простою лібе¬ралізацією політичних структур на цей раз не обійтися: потріб¬на докорінна перебудова систе¬ми в цілому. XIX партконференція КПРС, яка відбулася 18 червня - 1 липня 1988 р., виступила з пропозицією кар¬динально реформувати політич¬ну систему. «Сьогодні треба мати мужність визнати: якщо політична система залишиться непорушною, без змін, то ми не справимося з завданням пе¬ребудови»,- заявив на конфе¬ренції М.Горбачов.)XIX партконференція прийня¬ла ряд багатообіцяючих резолю¬цій: «Про демократизацію ра¬дянського суспільства і реформу політичної системи», «Про боротьбу з бюрократизмом», «Про гласність», «Про правову рефор¬му» і «Про деякі невідкладні за¬ходи щодо практичного здій¬снення реформи політичної сис¬теми країни». Реалізація закла¬дених у цих резолюціях ідей передбачала одночасне глибоке перетворення найголовніших елементів політичної системи СРСР: партії і держави. В липні 1988 р. відбувся пленум ЦК КПРС, який обгово¬рив питання «Про практичну роботу щодо реалізації рішень XIX Всесоюзної конференції.
Осінь 1988 р. принесла нові важливі зміни. На листопадово¬му (1988 р.) пленумі ЦК КПРС було розглянуто питання «Про заходи щодо здійснення політич¬ної реформи в галузі державного будівництва». На сесії Верховної Ради СРСР, яка зібралася після пленуму, було вирішено грун¬товно змінити структуру, поря¬док формування, зміст роботи вищих органів влади. Були прийняті відповідні закони, внесені зміни і доповнення до Консти¬туції СРСР. Вищим законодав¬чим органом оголошувався з'їзд народних депутатів. Метою цих змін, на думку їх ініціаторів, було «відновлення повновладдя Рад».
У кінці березня 1989 р., після чотиримісячної передвиборної кампанії, відбулися вибори на¬родних депутатів СРСР. Прово¬дилися вони відповідно до ново¬го «Закону СРСР тю вибори народних депутатів».
У травні-червні відбувся І з'їзд народних депутатів СРСР. На ньому було обрано двопалатну Верховну Раду СРСР. Було вве¬дено посаду Голови Верховної Ради СРСР, на яку було обрано М.Горбачова, котрий разом з тим залишався Генеральним секре¬тарем ЦК КПРС?
І з'їзд народних депутатів до¬ручив Верховній Раді СРСР під¬готувати найближчим часом за¬конодавчі акти, у яких би знай¬шов конкретний і послідовний вираз принцип повновладдя рад.
Разом з тим, підготовка до ви¬борів і робота з'їзду справила значний вплив на активізацію суспільного життя в Україні.
Загострення національного питання в Україні
Ослабленням старої політичної системи народи Радянського Союзу скористалися для бороть¬би за свої національні права, за докорінний злам існуючої систе¬ми національно-державних від¬носин, досягнення реального су¬веренітету. Домогтися цього було неможливо без ліквідації унітар¬ного характеру СРСР, подолан¬ня диктату союзного центру, зни¬щення тоталітарної політичної системи.
Влітку 1989 р. відбулися міжнаціональні сутички в Узбе¬кистані, на кордоні Таджикиста¬ну І Киргизії, в Абхазії. Розго¬рався конфлікт в районі Карабаху. У республіках Прибалтики посилювалося прагнення до віднов¬лення незалежності, ліквідованої внаслідок пакту «Молотова-Ріббентропа», укладеного в 1939 р.