Стан економіки України в другій половині 80-х років

Стан економіки України в другій половині 80-х років

Провал прискорення промисловості

Прагненням прискорити ро¬звиток народного господарства була просякнута економічна пол¬ітика, що проводилася в Україні під безпосереднім впливом квітневого (1985р.) Пленуму ЦК КПРС. Але чіткого плану, спрямованого на реалізацію цієї політики, ви¬роблено так і не було.

Так, у червні 1985р. була про¬ведена Всесоюзна нарада з пи¬тань науково-технічного прогре¬су, вслід за якою пленум ЦК КП України прийняв постанову про заходи щодо прискорення науко¬во-технічного прогресу в респуб¬ліці. У серпні 1985р. «Правда» опублікувала спільну постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про широке впровадження но¬вих методів господарювання і посилення їх впливу на приско¬рення науково-технічного прогресу. Нарешті, у листопаді 1985р., в Києві відбув¬ся Всесоюзний семінар по вив¬ченню досвіду роботи, яка про¬водиться в Україні щодо ресур¬созбереження і поліпшення ма¬теріаломісткості виробництва на основі прискорення науково-тех¬нічного прогресу. Відповідно до багаторічної традиції, керівниц¬тво УРСР намагалося негайно продемонструвати свою підтрим¬ку чергової ініціативи центру, причому діяло традиційними, або як тоді говорили,«випробувани¬ми часом» методами.

У кінці травня 1986р. газета «Правда» донесла до читачів виклад постанови ЦК КПРС про заходи щодо посилення бороть¬би з нетрудовими доходами. Цією постановою було започатковано широку й галасливу кампанію, у яку включилися правоохоронні органи, партійні організації, інші громадські об'єднання Проте в поле їх зору рідко потрапляли крадії чи хабарники, високорангові рвачі і комбінатори. Найчас¬тіше переслідували тих, хто ви¬рощував на присадибній ділянці і продавав свіжу городину, збу¬вав власноручно зроблені пред¬мети господарського вжитку, одяг і взуття, надавав різні послуги, щось ремонтував чи налагоджував.

Єдиним помітним заходом у цьому напрямку був Закон Вер¬ховної Ради СРСР «Про індиві¬дуальну трудову діяльність», при¬йнятий у листопаді 1986р. У 1987р. почався бурхливий розви¬ток кооперативів у сфері послуг, громадського харчування, торгівлі.

Не дав очікуваних результатів і прийнятий у 1987р. Закон про державне підприємство, на який в Україні покладалися великі надії. Союзні міністерства, у ві¬данні яких перебувала переваж¬на більшість промислових під¬приємств України, не квапилися надавати їм самостійності, пере¬дбаченої Законом.

У 1986р. про¬мисловість України давала лише і5,9% продукції вищої категорії. На 1987р. планувалося досягти 18,3%, а реальний результат до¬рівнював лише 15,8%. В цих умо¬вах починаючи з 1987р. було впроваджено державне прийман¬ня готової продукції, яким в Ук¬раїні було охоплено понад 300 об'єднань і промислових підпри¬ємств. Держприймання виявило серйозні недоліки у забезпеченні необхідного рівня якості виро¬бів. Тільки після доробки і пов¬торного пред'явлення було при¬йнято у 1987р. продукції на З млрд крб., а забраковано - на 9,5 млн крб. Врешті-решт, від держприймання - цієї спроби навести порядок у промисловості за допомогою силових методів, які могли дати лише тимчасовий ефект і лише заганяли еконо¬мічні хвороби глибоко всереди¬ну - змушені були відмовитися.

Таким чином, у 1986-1987 рр. "ніяких істотних заходів щодо реформування економіки та за¬безпечення її дійсного приско¬рення не було зроблено.

Становище з промислови¬ми і продовольчими товарами у республіці погіршувалося

Необхідність поглиблення економічних перетворень ставала все очевиднішою.

Спроби радикальної економічної реформи

У 1987-1989 рр. в економічній політиці держкерівництва стали з'являтися нові моменти. Одним з найголовніших завдань пере¬будови її ініціатори оголосили встановлення контролю народу над господарським життям, «пе¬редачу економічної влади трудя¬щим» шляхом радикальної еко¬номічної реформи. Вважалося, що без цього прискорення не¬можливе. Це справді так. В одержавленому народному госпо¬дарстві тоталітарна система, бю¬рократично-централізаторські союзні міністерства і відомства черпали свою могутність і чини¬ли неподільний вплив на всі сфе¬ри суспільного життя. Саме тут, в економіці, опір перебудові був особливо сильним, а її здобут¬ки -- особливо незначними.