Економіка Східної Європи

На початку 90-х років в усіх східноєвропейських краї¬нах державний бюджет формувався зі значним дефіцитом, Спроби збалансувати держбюджет у країнах регіону здій¬снювались за рахунок, з одного боку, скорочення дотацій та субсидій підприємствам, різкого зменшення державних капіталовкладень в економіку, скорочення воєнних витрат, обмеження певних соціальних програм та допомоги іншим країнам, з іншого боку,- за рахунок спроб збільшити при¬бутки держави. Найбільшого успіху у цій сфері досягли Чехія, Угорщина, Польща, де й рівень інфляції був значно нижчий, ніж у інших країнах регіону.

Податкові реформи у країнах регіону були спрямовані як на стимулювання економічної зацікавленості підприєм¬ців, незважаючи на форми власності, у розвитку виробни¬цтва, так і на зростання доходів державного бюджету та вирішення на цій основі загальнонаціональних завдань. Головними видами податків стають податки на добавлену вартість, податок на прибуток (доход), акцизний збір. При цьому деякі країни Східної Європи (передусім Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Хорватія) здійснюють політи¬ку зближення національних податкових систем із системою, що діє з 01.01.1993 р. у ЄС, маючи на увазі уніфікувати їх до моменту свого вступу у цю організацію. Більш дифе¬ренційованими стають і податки з населення .

Істотно змінюється й соціальна політика у східноєвро¬пейських країнах. Створюється нова система соціального захисту, заснована на свободі економічної діяльності, со¬ціальному партнерстві між громадянином і державою, спо¬живачем та виробником, робітником і роботодавцем. Дер¬жава гарантує лише мінімальний рівень соціального за¬хисту й дедалі частіше на адресній основі (сім'ї з дітьми, інваліди, молодь, пенсіонери, малозабезпечені). підвищення рівня реального соціального забезпечення вище міні¬мального здійснюється вже переважно за рахунок самих громадян. Нарівні із збереженням системи безкоштовної освіти та медичного обслуговування, надання житла, умов для відпочинку значна частина цих послуг надається за рахунок особистих доходів громадян. Такі зміни у соціаль¬ній політиці утворюють додаткові стимули для високопро¬дуктивної і якісної праці.

До II світової війни важливою особливістю зовнішньоекономічних відносин країн Центральної та Південно-східної Європи була орієнтація на провідні капіталістичні держави, на котрі припадало 80 % їхньої зовнішньої торгівлі. У загальному обсязі торгівлі Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Чехословаччини тодішній Радянський Союз займав біля 1 %, а їхня взаємна торгівля становила не більше 15 %. Провідні позиції у зовнішньоекономічній діяльності цих країн, окрім Радян¬ського Союзу, мав приватний сектор, держава практику¬вала в основному економічні заходи управління зовнішньо¬економічною діяльністю.Сучасний розвиток зовнішньоекономічних відносин східноєвропейських країн бере початок наприкінці 80 - почат¬ку 90-х років, коли ці країни приступили до корінних ринкових реформ національних економік. Зміна моделі со¬ціально-економічного розвитку, істотне перетворення від¬носин власності, рішучий поворот до формування ринкових основ народних господарств зумовили кардинальну транс¬формацію зовнішньоекономічної політики країн регіону. Першою та головною особливістю сучасного етапу розвит¬ку зовнішньоекономічних відносин східноєвропейських держав є відмова від державної монополії на зовнішньо¬економічні зв'язки, демонтаж планово-адміністративної, жорстко централізованої системи управління зовнішньоеко¬номічною діяльністю. Це знайшло та знаходить виявлен¬ня в:

демонополізації та приватизації зовнішньоекономічних підприємств та організацій;

наданні права зовнішньоекономічної діяльності юридич¬ним та фізичним особам;

стимулюванні утворення комерційних посередницьких зовнішньоекономічних фірм;

відмові від відповідальності держави за операції та їх¬ні наслідки будь-яких учасників зовнішньоекономічної ді¬яльності;

переході до розміщення державних експортних замов¬лень на конкурентній та добровільній основі.

Демонополізація зовнішньоекономічної діяльності ство¬рює принципово нові можливості для виробників у виборі партнерів, форм, заходів і сфер зовнішньоекономічного співробітництва, головним критерієм якого стає економіч¬на ефективність, співвідношення доходів та затрат вироб¬ників і споживачів матеріальних благ та послуг.

Другою характерною рисою зовнішньоекономічних від¬носин країн регіону на сучасному етапі є перехід від пла¬ново-адміністративних форм протекціонізму до лібераліза¬ції зовнішньоекономічної діяльності. Основними напрямами даної діяльності країн Східної Єв¬ропи є: