Економіка Східної Європи

Польща 5,20 12,503,50

Україна 4,75 12,753,15

Сербія та Чорногорія 4,55. 17,254.50

Молдова 4,40 11,002,35

Румунія . 4,10 14,003,15

Боснія та Герцеговина 3,70 13,503.20

Албанія 1,85 6,001,75

Європа в цілому 10,35 23,356.35

За фактичним співвідношенням цін.

** За добавленою вартістю.

рішучих змін відносин власності. Су¬часний же етап характеризується змінами відносин влас¬ності на основі роздержавлення та приватизації, розвит¬ком приватного підприємництва, демонополізацією вироб¬ництва, створенням основ конкуренції, різким обмеженням державного регулювання цін тощо.

У сучасному світовому господарстві східноєвропейські країни належать до держав із середнім рівнем економічно¬го розвитку. Наприкінці 80-х років національний доход на душу населення у цих країнах приблизно в 2,6 раза пере¬вищував середньо-світовий показник та в 9 разів - показ¬ник країн, що розвиваються, і приблизно в 2,5 раза був менший від показника країн розвиненої ринкової еконо¬міки. Серед східноєвропейських країн за рівнем економіч¬ного розвитку та продуктивності праці провідні позиції ма¬ють: Словенія, Естонія, Латвія, Чехія, Словаччина, Литва та Хорватія, до менш розвинених країн регіону належать:

Молдова, Румунія, Боснія та Герцеговина, Албанія (табл. 1).

Загальна структура народного господарства дає змогу зарахувати країни Східної Європи до індустріальних (Че¬хія) та індустріально-аграрних країн, у яких провідні по¬зиції має промисловість поряд із істотною роллю сільсь¬кого господарства у формуванні національного доходу.

На сучасному етапі на частку промисловості в загаль¬ній структурі національного доходу країн регіону припадає в середньому від 45 до 60 %, в той час як до II світової війни фактично національні економіки цих країн мали

аграрний характер.

Структурні зміни в національних економіках країн ре¬гіону хоч і поступалися за своїми показниками країнам розвиненої ринкової економіки, проте в цілому в післявоєн¬ний час були позитивними. Поряд із ростом частки про¬мисловості у національному доході зближувалися темпи росту виробництва засобів виробництва (група А) та пред¬метів споживання (група Б). До кінця 80-х років частка групи А в країнах регіону коливалася від 64 (Угорщина) до 72 % (Румунія). Постійно зростала питома вага оброб¬них галузей порівняно з добувними. Був забезпечений роз¬виток машинобудування як провідної галузі промисловос¬ті східноєвропейських країн; на цю галузь припадало 26- 33 % всього промислового виробництва. Разом із хімічною промисловістю ці галузі почали виробляти до 40 % всього промислового виробництва.Але в умовах економічної кризи, високого рівня енерго та матеріаломісткості національного доходу, здеформова¬ної цінової політики в окремих країнах на початок 90-х років почали спостерігатися й несприятливі структурні зрушення, в тому числі зростання частки паливно-енер¬гетичних галузей, чорної та кольорової металургії в за¬гальному обсязі виробництва при різкому спаді виробни¬цтва в машинобудівній, легкій та харчовій промисловості, Так, в Росії питома вага паливної промисловості зросла в 1992 р. до 13,4 % порівняно з 6,9 % в 1991 р., чорно? металургії відповідно з 4,7 % до 9,1 % від загального об¬сягу промислового виробництва.