Інвестиційна діяльність

Інвестиційна діяльність

Зміст

1. Охарактеризуйте інвестиційну діяльність в Україні

2. Особливості і форми здійснення фінансових інвестицій підприємства

Література

1. Охарактеризуйте інвестиційну діяльність в Україні

В умовах структурної перебудови економіки України дуже гострою проблемою є потреба у великих іноземних інвестиціях. У більшості країн (США, Німеччині, Франції, Великобританії) каталізатором ін¬вестиційної активності став саме іноземний капітал, який відіграв ак¬тивну роль у розвитку та структурній перебудові економіки. Останні¬ми роками ця тенденція особливо характерна для економіки нових індустріальних країн Південно-Східної Азії. Обсяг прямих інвестицій у ці відносно невеликі країни в кінці 80-х років перевищував 20 млрд. дол. США. В обсязі промислового виробництва Бразилії питома вага спільних та іноземних підприємств у машинобудуванні, мета¬лургії, хімії, нафтохімії більше ЗО %. Україні слід використати досвід цих країн (особливо індустріальне розвинених країн Азії) для залу¬чення на взаємовигідних умовах прямих іноземних інвестицій з ме¬тою вирішення завдань структурної трансформації, розвитку імпортозамінюючих виробництв і послідовного нарощування експортного потенціалу.

Проведений аналіз соціально-економічних досягнень ряду зарубіж¬них країн дав змогу обґрунтувати переваги та недоліки залучення та функціонування іноземного капіталу

За розрахунками, загальний обсяг необхідних іноземних інвестицій в економіку України має перевищувати 40 млрд. дол. США, у тому числі для металургії - 7, машинобудування - 5,1, транспорту - 3,7, хімії та нафтохімії - 3,3 млрд. дол. США. На сьогодні інвестовано в ЗО разів меншу суму. Україна має потенційні можливості для ефек¬тивного освоєння інвестицій на суму 2-2,5 млрд. дол. США . Така сума дасть можливість реконструювати пріоритетні галузі проми¬словості за 5 років. Але щорічні обсяги іноземних інвестицій у 3-7 разів менші. При цьому слід ураховувати, що залучення іно¬земних інвестицій також потребує певних витрат. За розрахунками, за залучення 1 млн. дол. США необхідно сплачувати в середньому ЗО тис. дол. США.

Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського Центру досліджень, підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80 %. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій. За нашими розра¬хунками, у світовому потоці прямих інвестицій на вітчизняну економі¬ку припадає близько 1 %, або в середньому дещо більше 5 дол. США на душу населення.

Несприятливий інвестиційний клімат у 1992-1995 рр. зумовив зни¬ження активності іноземних інвесторів. У 1992 р. обсяг зареєстрова¬них іноземних інвестицій становив 3,8 % обсягу ВВП, у 1993 р. - 4, у 1994 р. - 2,3 %. У 1995 р. обсяг зареєстрованих іноземних інвестицій збільшився порівняно з 1994 р. у 1,4 раза.

У 1995 р. пріоритетними для іноземних інвесторів були такі галузі: внутрішня торгівля - 22,4 % загального обсягу інвестицій, харчова промисловість- 14,5, машинобудування та металообробка- 12,8, чорна та кольорова металургія - 5, зовнішня торгівля - 4,4, транс¬порт і зв'язок- 4,1, легка промисловість- 4, хімічна промисло¬вість - 3,9, промисловість будівельних матеріалів і будівництво - 37 %. Основною формою залучення інвестицій були внески у формі рухомого та нерухомого майна (60,5 %), а також грошові внески (18,8 %, з них у формі цінних паперів - 12,9 %, купівлі акцій -17%). Дуже невелику частку внесків (0,4 %) було реалізовано у формі нематеріальних активів та реінвестування доходів, як-от придбання юридичних прав, ноу-хау. За структурою загальні обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 1995 р. становили: з країн колишнього СРСР - 8 %, з інших країн - 92 %.

Зазначимо, що з огляду на економічну кризу вкрай незначні обся¬ги прямих інвестицій з галузей України в економіку інших країн. Так, станом на 01.01.95 вони дорівнювали 20,3 млн. дол. США, що стано¬вить 4,8 % обсягу зарубіжних інвестицій в економіку України, а на 01.01.96 - 29,5 млн. дол. США, або відповідно 3,9 %.Крім того, залучаючи іноземний капітал, треба враховувати, що у світі змінились інвестиційні параметри. У 70-х роках спостерігалася тенденція перевищення припливу капіталу з індустріальне розвинених країн до країн, що розвиваються. У 80-х роках характерною вияви¬лась зворотна тенденція, що зумовлена насамперед падінням рівня заощаджень юридичних і фізичних осіб у розвинених країнах. За цей період у США обсяг заощаджень зменшився майже втричі, у Ве¬ликобританії- удвічі, у Німеччині- у 1,8 раза, в Японії - на 25 %. Зниження частки заощаджень у валовому національному продукті розвинених країн призвело до негативного сальдо між об¬сягом заощаджень та інвестиціями, до падіння в цілому обсягу інвес¬тицій порівняно зі світовим національним продуктом, до збільшення реальних процентних ставок банківського кредиту. Існує зв'язок між величиною заощаджень, кредитними процентними ставками й темпа¬ми соціально-економічного зростання країн, що розвиваються. Згід¬но з оцінками Світового банку, збільшення реальних процентних ста¬вок на 1 % уповільнює темпи соціально-економічного зростання країн, що розвиваються, на 0,2 %.