Економічний аналіз

• групування;

• балансовий метод;

• індексний метод.

Абсолютні величини економічних явищ і процесів — це конкретні числові вирази цих явищ і процесів (обсяг виробництва, сума доходів, витрат, прибутку тощо). Без ви¬користання даних про ці величини аналіз найчастіше не може бути повноцінним, проте, на противагу статистиці, де абсолютні величини є основними вимірниками, в аналізі вони служать головним чином для розрахунку відносних і середніх величин.

Відносні величини — це величини, які встановлюються шляхом порівняння з будь-якими іншими (процент, пито¬ма вага, індекс, темп зростання, прибуток на одну гривню вкладеного капіталу тощо). Тільки відносні величини да¬ють точне і наочне уявлення про розвиток того чи іншого економічного явища.

Наприклад, цілком зрозуміло, що ви¬раз: “Підприємство № 1 у 2004р. одержало 2,5 млн. грн. прибутку, а підприємство №2 — 0,6 млн. грн. прибутку” має незрівнянно менше аналітичне значення, ніж вираз:

“Підприємство № 1 за 2004 р. одержало прибуток у роз¬мірі 0,17 грн. на одну гривню вкладеного власного капі¬талу, а підприємство № 2 — 0,53 грн. на одну гривню вкла¬деного власного капіталу”. Те ж саме можна сказати про вирази: “У 2004 р. підприємство виробило продукції на суму 3400 тис. грн.” і “Випуск продукції підприємства у 2004 р. становив 82,4% до обсягу продукції за 2003 р.” і т. ін.Середні величини — це абстрактні величини, за допо¬могою яких досягається узагальнення відповідних сукуп¬ностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин неможливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, вивчати явища, що зміню¬ються, у динаміці, нівелювати нетипові, випадкові варіанти значень показників.

Наприклад, ніякі аналітичні вис¬новки не можуть бути зроблені, якщо є дані про фактичні місячні заробітки 2593 працівників підприємства А за 12 місяців року і 429 працівників підприємства Б за ті самі 12 місяців року. Лише підрахувавши середньомісячні заробітки на одного працюючого на цих підприємствах (наприклад, вони становили 167 і 202 грн.), можна робити певні висновки і використовувати ці дані для аналізу інших економічних показників.

У фінансово-економічному аналізі найчастіше викорис¬товуються такі середні величини:

• середня арифметична проста;

• середня арифметична зважена;

• середня хронологічна;

• середня квадратична.

Порівняння — дуже поширений прийом, який застосо¬вується в аналізі. Саме з нього, звичайно, розпочинається розв’язання багатьох аналітичних задач, саме воно задає напрямок аналітичному дослідженню. У фінансово-еконо¬мічному аналізі застосовуються такі порівняння:

• явищ, показників у динаміці, тобто з аналогічними даними за минулий період (минулі періоди), що приймаєть¬ся за базовий;

• даних фактичних (звітних) за аналізований період з плановими (бізнес-плановими);

• звітних даних з середніми (у межах підприємства, галузі, держави в цілому, розвинених країн);