Чистий продукт та його структура

Чистий продукт та його структура

Вступ

Мета даної роботи — охарактеризувати і проаналізувати комплекс понять, використовуваних при складанні систем національного обліку, що були створені з метою виміру сукупного виробництва в ринковій економіці. Це необхідно для того, щоб показати, що суспільне рахівництво виконує для економіки в цілому ті ж функції, що і бухгалтерський облік для окремого підприємства, що хазяює суб'єкта. Тобто є складовою частиною функції керування економікою в цілому.

Система національних рахунків робить у загальному тієї ж саме для економіки в цілому: вона дозволяє тримати руку на економічному пульсі країни. Різні показники, що входять у систему національних рахунків, дозволяють нам вимірювати обсяг виробництва в конкретний момент часу і розкривати фактори, що безпосередньо впливають на функціонування економіки. Далі ми зможемо побудувати криву, що характеризує розвиток економіки в довгостроковому періоді: її підйом чи спад відіб'ється на показниках національного доходу. Інформація, що дають нам національні рахунки, є основою для формування і проведення державної політики в області економіки. Рахунки національного доходу дозволяють нам складати таблиці економічного здоров'я суспільства і розумно визначати політику, яка б сприяла поліпшенню цього здоров'я.

Чистий продукт (національний доход) та його структура

Результатом праці мільйонів робітників, селян та інтелігенції є певна сукупність створених матеріальних і духовних благ. Найбільш узагальнюючим показником виробничої діяльності всього працездатного населення країни є сукупний суспільний продукт (ССП) – товари і послуги, створені працею сукупного працівника у різних сферах і галузях виробництва за певний проміжок часу (переважно за рік).

Сукупний суспільний продукт визначається додаванням продуктів, отриманих на окремих підприємствах. Проте внаслідок суспільного поділу праці та кооперації між підприємствами виникає проміжна продукція (товарі і послуги, які проходять неодноразову переробку або перепродуються кілька разів, перш ніж доходять до кінцевого споживача), внаслідок чого з’являється повторний рахунок. Наприклад, залізна руда спочатку збагачується, відтак з неї виплавляють чавун, пізніше сталь, прокат, а наприкінці – готові вироби. Якщо ССП звільнити від повторного рахунку, отримаємо кінцевий суспільний продукт. Він менший за ССП на величину вартості спожитих предметів праці, куплених у постачальників а також на величину комплектуючих виробів, виготовлених у поточному році для виробництва іншої продукції.

За своєю натурально-речовою структурою ССП поділяють на засоби виробництва і предмети споживання. Якщо підходити до його оцінки з погляду функціональної ролі окремих складових елементів фактичного використання, то розрізняють фонд заміщення, фонд споживання і фонд нагромадження.

Фонд заміщення – частина суспільного продукту, яка використовується на відновлення зношених засобів виробництва, а за натуральним складом є засобами та предметами праці.

Якщо позначити фонд заміщення буквою , необхідний продукт - , додатковий - , то за своєю вартісною будовою сукупний суспільний продукт ( ) визначається за формулою

.

Якщо із ССП вирахувати фонд заміщення, то отримаємо створений у суспільстві чистий продукт, або національний доход (НД). Його можна записати формулою

.

Національний доход – реальний дохід, який використовується в суспільстві для особистого споживання та розширеного відтворення. Отже, національний доход – це заново створена протягом року вартість, яка показує, що саме додало виробництво у певному році до добробуту суспільства. Національний доход – це чистий зароблений доход (чистий продукт) суспільства.