Об’єкти аудиторської діяльності. Аудиторський висновок
3. Негативний висновок встановлює аудитор, коли виявляє порушення, які викривають реальний стан справ в цілому. Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.
Підставою для відмови від видання аудиторського висновку може стати фундаментальна невпевненість аудитора у зв’язку з неможливістю перевірки фактів чи обмеження масштабу перевірки, які настільки фундаментальні, що аудитор не може прийти до висновку стосовно фінансових документів в цілому, а відсутність достатніх аудиторських свідчень не дає можливості видати об’єктивний аудиторський висновок.
Під час підготовки негативного аудиторського висновку використовують такі слова: «не задовольняє вимоги», «суперечить…», «не відповідає…», «перекручує дійсний стан справ» тощо.
Порахунки та відхилення, виявлені аудитором під час перевірки, але які було усунуто до моменту складання аудиторського висновку, дають підставу для складання умовно-позитивного висновку із застереженням, що показники звітності є достовірними з урахуванням відхилень за станом на відповідну дату, яка передує даті складання аудиторського висновку.
Наявність фундаментальної незгоди може привести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку, а наявність фундаментальної невпевненості – для відмови від надання аудиторського висновку.
У деяких випадках надається аудиторський висновок без застережень з відмінними від стандартних формулюваннями з пояснювальним абзацом. Такий висновок надається у випадку задовільних результатів і достовірності розглянутої фінансової звітності, коли аудитор вважає необхідним дати додаткову інформацію.
Причини, коли додають пояснювальний абзац наступні:
• Наявність можливих та вірогідних суттєвих невпевненостей під час складання прогнозних оцінок при підготовці фінансової звітності;
• Порушення послідовності та логіки обліку;
• Винятковість ситуації (наприклад, наявність неординарних господарських операцій, важливі події після дати балансу);
• Аудиторський висновок з використанням роботи інших аудиторів;• Надання аудиторського висновку з застереженнями (видається тоді, коли головна аудиторська фірма не хоче брати на себе відповідальність за роботу виконану іншою аудиторською фірмою).
Формування думки аудитора
Чи виявлені при аудиті:
Суттєві відхилення?
Обмеження при виконанні?
Фундаментальна невпевненість?
Фундаментальна незгода?
Вибір типової думки
Ні