Об’єкти аудиторської діяльності. Аудиторський висновок

Аудиторський висновок розрахований на широку аудиторію користувачів. Його публікація є свідоцтвом для клієнта того, що фінансова звітність його підприємства відповідає чинному законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства-клієнта, і є достовірною. Висновок аудитора за своїм правовим статусом прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

Аудиторський висновок - це єдиний комунікативний зв’язок між аудитором, зовнішніми користувачами і власниками підприємства, фінансову звітність якого перевірив аудитор. Аудитор передає повний обсяг інформації користувачам у стислій формі «професійною мовою». Аудитор повинен дотримуватись форми аудиторського висновку; знати в яких випадках аудиторський висновок видається без застережень або з ними і значення фраз, які при цьому використовуються, а також в яких випадках є доцільним включати додаткову інформацію – пояснювальний абзац, що підкреслює певний аспект фінансової звітності.

Основними елементами аудиторського висновку є:

• Заголовок (міститься запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором, назву аудиторської фірми або прізвище аудитора).

• Замовник (зазначається повна назва підприємства, яке перевіряється, і час перевірки).

• Вступ (дають інформацію про склад фінансової звітності і дату її підготовки, вказують, що відповідальність за правильність підготовки звітності покладається на керівника підприємства, а за правильність аудиторського висновку – на аудитора).

• Масштаб перевірки (наводять масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Дають впевненість користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена у відповідності з вимогами українського законодавства та нормами, які регулюють аудиторську практику та ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики. Аудитор дає оцінку помилок у системах обліку, внутрішнього контролю підприємства та їхнього впливу на фінансову звітність, керується положеннями ННА № 11 «Суттєвість та її взаємозв’язок з ризиком аудиторської перевірки», говорить про те, що він використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки брав до уваги тільки суттєві помилки, зазначає принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємстві під час перевірки.

• Висновок аудитора про перевірену фінансову звітність (подається висновок про правильність фінансової звітності, який відповідає всім суттєвим аспектам Національних положень та принципам бухгалтерського обліку, що передбачені Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

• Дата аудиторського висновку (ставиться дата на день завершення аудиторської перевірки, в той самий день, коли керівництво підприємства підписало акт приймання-передання виконаних робіт (перед вступною частиною аудиторського висновку або після підпису аудитора).

• Підпис аудиторського висновку (ставиться підпис директора аудиторськоїфірми або уповноваженої особи, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

• Адреса аудиторської фірми ( вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та № Свідоцтва про включення до Реєстру суб’єктів аудиторської діяльності в Україні (розміщується після підпису аудитора або в матриці бланка аудиторської фірми).

Аудитор повинен попередити керівництво підприємства, на якому проводилась аудиторська перевірка, про його відповідальність за несвоєчасне подання аудиторського висновку податковим органам у випадку проведення обов’язкового аудиту.

Аудиторський висновок за результатами аудиту класифікується на такі види:

1. Позитивний висновок (безумовна позитивна згода) представляється клієнту, коли: