Об’єкти аудиторської діяльності. Аудиторський висновок

• сукупні ресурси і господарські процеси та цілісні системи управління (наприклад, оцінка стану та ефективності використання матеріальних ресурсів);

• групи ресурсів і господарських процесів та окремі ланки системи управління (наприклад, операції з одним найменуванням матеріалів або постачальником).

3) за часом:

• минулому (висновок про повноту і достовірність фінансової звітності);

• теперішньому (перевірка наявності активів, зобов’язань);

• майбутньому (результат аудиторського дослідження проблем удосконалення відповідних сторін системи управління).

4) по відношенню до сфери діяльності:

• об’єкти сфери постачання;

• об’єкти сфери виробництва;

• об’єкти сфери збуту;

• об’єкти сфери управління;

5) за характером оцінки:

• кількісні (ресурси, економічні результати діяльності);

• якісні (організаційні форми, методи і функції управління);

• кількісні і якісні (господарські процеси, наприклад оптимізація постачальників).

6) за тривалістю знаходження в полі діяльності аудиту:

• ті, що постійно знаходяться в полі діяльності (консультації з питань оподаткування, бухгалтерського обліку);

• ті, з яких періодично проводиться аудиторська оцінка ( аудит фінансової звітності);

• ті, що вимагають разової оцінки (удосконалення системи управління).

7) по відношенню до видів аудиту:

• об’єкти внутрішнього аудиту;

• об’єкти зовнішнього аудиту (контрагентів не задовольняють результати внутрішнього аудиту, так як повнота і достовірність фінансової звітності, чинність господарських операцій, платоспроможність підприємства вимагають незалежної оцінки).

2. Поняття про аудиторський висновок.

Аудитор по закінченню аудиторської перевірки складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.Основні елементи аудиторського висновку, види висновків та їх форма наведені у нормативі №26 «Аудиторський висновок». Цей норматив розроблено на підставі Закону України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року. Згідно зі статтями 7 і 21 цього Закону, аудитор має провести перевірку фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою надання висновку про достовірність і реальність представленої інформації та її підтвердження або не підтвердження. Даний аудиторський норматив регулює основні принципи, за якими складається аудиторський висновок. У ньому вказано, що аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на підставі аудиторських доказів для підготовки аудиторського висновку про перевірену фінансову звітність. В моїй роботі порядок складання висновку регламентується ННА №26, ННА №28 «Аудиторські висновки спеціального призначення», ННА №6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки», а також новим Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.