Як забезпечити реальну державну підтримку малого бізнесу в Україні?

Зокрема, фінансові й кредитні ринки, що сформувалися за останні десять років в Україні, не забезпечують потреб підприємницьких структур у фінансово - кредитних ресурсах. Тому для розв’язання підтримки фінансового забезпечення суб’єкти малого бізнесу повинні само організовуватися, наприклад у взаємного фінансування. Такі товариства повинні організовуватись добровільно, за рахунок добровільних внесків. Завданням таких організацій має бути вирішення проблем покриття тимчасових фінансових потреб суб’єктів малого підприємництва своїми силами, без залучень бюджетних коштів.

Світова спільнота також бере участь у процесі інвестування малого бізнесу. У цьому плані велике значення надається співпраці зі Світовим банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, Фондом „Євразія”, Фондом „Відродження”, Фондом „Ноу-хау”. Серед країн, що надають фінансово - технічну допомогу українським підприємствам найактивнішими є США, Німеччина, Велика Британія, Канада. Внаслідок реалізації програми розвитку малого бізнесу станом на червень 2000 року Фонд „Євразія” у Вінницькій області профінансував на суму 60000 доларів. З 1999 року інвесторами малого бізнесу Швейцарією, Німеччиною, Швецією, Польщею було внесено на суму 4,39 млн. доларів. За ініціативою Гельмута Коля було створено Німецько – український фонд, одним із завдань якого є кредитування малого бізнесу. Максимальна сума кредиту малій фірмі – 50000 німецьких марок. Термін кредиту – 1-3 роки. Процентна ставка – 18% річних. Важливим кроком стало підписання угоди між Україною та Європейським банком про надання кредитної лінії для фінансування малих та середніх фірм. Нині за такою програмою працюють такі банки , як „Ажіо”, „Приватбанк”, Західноукраїнський банк, „Україна”, „Аваль” та ін. Україна повинна ефективніше використовувати іноземну допомогу, активніше виявляти свою позицію у взаємовідносинах із міжнародними фінансовими організаціями.

Важливим фактором, який позитивно вплине на формування фінансового забезпечення малого підприємництва – це застосування різних форм забезпечення гарантій повернення позикових коштів підприємницьким структурам. Механізм державного гарантування кредитів для малого підприємництва базується переважно на авторитеті держави, як безперечно платоспроможного та відповідального гаранта позик. Я вважаю, що держава повинна також залучати недержавне гарантування – це комерційними організаціями, банками, приватними фінансовими установами, іноземними інвесторами, товариствами взаємного гарантування, громадськими організаціями тощо. Тобто, підсумовуючи вищесказане існують проблеми, які перешкоджають повноцінному розвиткові малого бізнесу. Однією з найголовніших перешкод більшої частини підприємництва є проблема пошуку та отримання фінансових ресурсів.

На мою думку, фінансово – кредитна допомога малому підприємництву повинна формуватися за такими принципами:

1. Стимулювання комерційних банків та інших фінансових небанківських установ до надання позик і розширення послуг фірмам шляхом звільнення від оподаткування коштів, що спрямовуються у фонд кредитів малому підприємництву, надання державних гарантій повернення позики;

2. Переорієнтація бюджетних коштів, спрямованих на фінансово – кредитну підтримку малого сектору економіки, з прямого забезпечення фінансовими ресурсами на формування фондів для надання послуг із метою стимулювання процесу кредитування малого бізнесу;

3. Активізація процесу створення та діяльності недержавних гарантій, страхових умов для обслуговування малого бізнесу через створення відповідних мотиваційних механізмів зацікавленості в цій діяльності з наданням пільгових умов для їхнього функціонування;4. Ефективне використання іноземної допомоги й активне виявлення своєї позиції у взаємовідносинах із міжнародними фінансовими організаціями;

5. Сприяння процесу самоорганізації суб’єктів малого підприємництва у розв’язанні своїх фінансово – кредитних проблем за допомогою створення установ взаємного фінансування та гарантування.

Держава також повинна сприяти формуванню інфраструктури підтримки малого бізнесу, організовувати державну підготовку та перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів цього виду підприємництва. Це повинно бути забезпечено шляхом створення та забезпечення діяльності бізнес – центрів, бізнес – інкубаторів тощо. У всіх областях необхідно, щоб формувалися інформаційні банки даних стану та розвитку малого бізнесу, ділових пропозицій іноземних фірм і потенційних інвесторів щодо розвитку підприємництва. Необхідно створювати інженерні центри, технопарки, центри соціального партнерства, та інші ланки інфраструктури, які є необхідні для розвитку малого бізнесу. Позитивним було б якщо таких інформаційних центрів як „Сегмент” було більше. Це пояснюється тим, що мала фірма не може успішно розвиватися без створення успішної системи інформаційного обслуговування. Головним завданням таких фірм має бути : забезпечення доступу підприємців до інформації. Це може бути правова, маркетингова, науково – технологічна, комерційна інформація. Щодо кадрового забезпечення доцільно використовувати налагодження контактів з навчальними закладами, налагоджувати мережу центрів перепідготовки. На сьогодні ця проблема не є одною з основних, бо існують багато центрів та закладів, які займаються навчанням, підвищенням кваліфікації підприємців.