Як забезпечити реальну державну підтримку малого бізнесу в Україні?

В підтримці і сприяння розвитку малого бізнесу можна виділити кілька напрямів системи державної політики, а саме фінансово - кредитна, організаційно - технічна, інформаційна та консультаційна, також допомога суб’єктам підприємницької діяльності у процесі пошуку споживачів та адаптуванні на ринку збуту продукції. Продовжуючи про необхідність запровадження та вирішення проблеми фінансових ресурсів, необхідних для авансування процесу господарювання, з якою зустрічаються бізнесмени. В цьому напрямі можна виділити такі види фінансово - кредитної підтримки малого підприємництва:

Ø Пряме державне фінансування;

Ø Пряме державне кредитування;

Ø Недержавне кредитування;

Ø Державне гарантування кредитів;

Ø Недержавне гарантування кредитів;

Взагалі фінансування підприємництва державою вважається неринковим і тому недоцільним засобом державного впливу на розвиток економічних процесів. Але на практиці дотування залишається поширеним важелем економічної політики багатьох країн. Наприклад, сума щорічних дотацій в Сполучених Штатах Америки з бюджету становить 300 млрд. доларів. Водночас у високорозвинених країнах пряма державна підтримка або надається, або має соціальне забарвлення. В Україні ж через відсутність можливостей підтримки такого виду підприємництва пряма фінансова допомога є практично відсутньою. На сьогодні основним засобом державної підтримки малого бізнесу є банківський кредит. А відомим фактом є те, що банківські установи не бажають мати справу з таким „клієнтом”, як малий бізнес. Пояснити таке явище можна такими причинами, як : відсутність застави, надто малий розмір позики і на короткий термін, значний ризик, незначні прибутки в абсолютному вираженні порівняно з кредитуванням серйозніших постачальників. Отже, на сьогодні малі фірми не є привабливими клієнтами для банків. Поряд із цим слід зауважити, що на ринку діють занадто високі ставки кредитів, це робить банківські кредити недоступними для цього сектору економіки. Тому, в ситуації, яка склалася, державні позики мають стати реальним джерелом формування фінансових ресурсів малого підприємництва.

Та це - у довгостроковій перспективі за умови достатності бюджетних коштів. А поки що на державному рівні фінансовою підтримкою підприємництва залишаються лише кілька структур, як Ощадний банк України, Український фонд підтримки підприємництва, Державний комітет сприяння розвиткові підприємництва тощо.

У реалізації державної політики сприяння малому бізнесу активна роль належить Державному центру зайнятості України, який згідно з чинним законодавством надає безвідсоткові кредити безробітним для заняття підприємницькою діяльністю. На жаль, як довела практика ці структури та обсяги їхнього кредитування не можуть задовольнити наявного великого попиту з боку суб’єктів малого підприємництва щодо отримання фінансово - кредитної допомоги.Враховуючи обмежені фінансові можливості держави, фінансово - кредитна політика повинна будуватися на принципах широкого залучення різних недержавних джерел фінансування. Недержавні організації, місія яких полягає у формуванні сприятливих умов для розвитку підприємництва ( в тому числі й у фінансовій сфері), створюється за рахунок нагромадження капіталів підприємців, підприємницьких структур комерційного характеру, комерційних банків тощо. Завданням держави – стимулювати цей процес і створювати для нього відповідні умови.

Одним із важливих напрямів підтримки малого бізнесу може стати запровадження державою механізму стимулювання комерційних банків до надання позик (пільгових) малим підприємствам. Його істотним елементом може бути звільнення від оподаткування банківських коштів, що спрямовуються у фонд кредитів малому бізнесу та надання державної гарантії повернення позики. Варто поширити на сектор малого підприємництва і новітні банківські послуги, а саме факторинг, фінансовий лізинг та овердрафт.

Крім банківських установ постає завдання стимулювати розвиток фінансового небанківського сектору в Україні, який формується на основі розвитку фондів підтримки підприємництва, разом з інноваційними й інвестиційними фондами, страховими та лізинговими компаніями, фінансово - кредитними установами, гарантійними фондами тощо.