Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху
У 1892 р. в Лондоні міжнародна конференція друзів коопера¬тивного виробництва, яка розглянула й схвалила проект стату¬ту майбутньої міжнародної спілки, вирішила скликати І конгрес у 1893 р. Конференція створила спеціальний тимчасовий комітет для здійснення підготовчих заходів. По смерті В. Ніла його роботу щодо створення міжнародного центру продовжив один з теоре¬тиків англійської кооперації Генріх Вольф, який пропагував кре¬дитні й сільськогосподарські кооперативи в Великобританії. Він підтримував широкі зв'язки з керівниками цих кооперацій у Франції, Італії, Бельгії та Німеччині. Г. Вольф не погоджувався з ідеями В. Ніла про створення спілок самих лише прибічників принципу участі в прибутках. Очоливши тимчасовий комітет, він звернувся із закликом до кооперативних організацій різних видів, в тому й до споживчих, взяти участь у запланованому міжнарод¬ному кооперативному конгресі. Цю ідею підтримали в деяких ко¬оперативах європейських країн. У 1893 р. здійснили спробу скли¬кати конгрес, але на нього прибули мало представників, тому що Кооперативна спілка Великобританії займала негативну позицію стосовно тимчасового комітету, і споживча кооперація проігнору¬вала цей форум.
Лише після домовленості, за спільною ініціативою тимчасово¬го комітету й Кооперативної Спілки Великобританії, 19 серпня 1895 р. в Лондоні було скликано І установчий Міжнародний ко¬оперативний конгрес, у роботі якого взяли участь 207 представ¬ників різних кооперативних організацій з Австралії, Австро-Угорщини, Англії, Бельгії, Голландії, Данії,' Італії, Сербії, США, Франції, Швейцарії та спостерігачі з деяких інших країн (Арген¬тини, Індії, Німеччини, Росії та ін.).
Порядок денний І Конгресу охоплював такі питання:
1. Заснування Міжнародного кооперативного альянсу.
2. Організація міжнародних торговельних зв'язків між коопе¬ративними організаціями.
3. Кооперативне виробництво.
4. Кооперативна банківська справа.
5. Споживча й сільськогосподарська кооперація.
Організаційне та ідеологічне керівництво роботою конгресу зосереджувалося в руках представників англійської кооперації, тобто в руках членів лондонського підготовчого підкомітету. З 207 делегатів конгресу 160 представляли англійських кооператорів, що зумовило великий вплив англійських кооперативних принци¬пів на розвиток усього світового кооперативного руху. Після при¬вітання, з першою доповіддю виступив лідер англійських коопе¬раторів Оуен Грінін, який наголосив, що мета Альянсу — це роз¬виток торговельних зв'язків кооператорів різних країн. О. Грінін запропонував створити в складі Альянсу міжнародне комерцій¬не агентство. Форум підтримав цю пропозицію. Для того щоб під¬готувати проект рішення щодо комерційного агентства до наступ¬ного конгресу, було створено комісію для вивчення стану справ на місцях. Уже через місяць після першого конгресу англійські кооператори організували в Лондоні виставку зразків товарів, які виробляли або продавали кооперативні організації Англії, Фран¬ції, Італії, Данії та інших країн. Експозицію влаштували в при¬міщенні щорічної виставки англійських виробничих кооперативів. І конгрес обговорив проект Статуту Міжнародного кооперативного альянсу (МКА), якого запропонував тимчасовий комітет. Дебати відбувалися бурхливо й напружено. Конгрес призначив керівним органом до наступного конгресу тимчасовий Центральний комі¬тет у складі 15 осіб. Вирішили запровадити три види членства: індивідуальні, колективні члени та члени-кореспонденти. Визна¬чили розміри членських внесків залежно від виду членства. Ко¬лективні члени мали право посилати одного делегата і додатко¬во по одному делегатові на кожні 135 фунтів стерлінгів внесків, але не більше 15% вирішальних голосів на конгресі. Організації могли довірити свої голоси одному або декільком делегатам, але один делегат не міг мати більше як 10 голосів. Індивідуальні чле¬ни могли мати одного делегата з одним голосом, а члени-корес¬понденти могли присилати на конгрес спостерігачів без права голосу, але з правом виступу за згоди конгресу. Таким чином, конгрес ухвалив рішення про створення МКА. Його штаб-швартира розміщувалася в Лондоні. Було узгоджено скликати конгреси раз на три роки. Виникнення Альянсу стало прогресивним явищем у громадському житті того часу. Кооперативний рух включився в сферу міжнародних відносин.ІІ конгрес Міжнародного кооперативного альянсу відбувся 28 жовтня 1896 р. в Парижі. Він прийняв Статут МКА. В цьому до¬кументі сформулювали цілі, принципи та методи діяльності Аль¬янсу: форми й порядок зв'язків з національними організаціями, терміни скликання конгресів Альянсу, норми представництва в його центральних органах, розміри членських внесків, характер діяльності Центрального комітету Альянсу та його бюро.
ІІ конгрес обрав Центральний комітет у складі 37 осіб і Бюро (адміністрацію) на чолі з директором, затвердив прапор і робочу мову Альянсу, рекомендував оголосити в усіх країнах один день у році днем кооперації. В деяких країнах почали проводити дні й тижні кооперації. Особливо активізувалися такі заходи на по¬чатку 20-х років в Англії, Франції й деяких інших країнах задля залучення до кооперативів нових членів. Засобом досягнення пос¬тавленої мети були мітинги, вечори, процесії тощо. Успіх таких заходів помітила світова кооперативна громадськість. Це спону¬кало МКА в квітні 1923 р. ухвалити постанову про Міжнародний день кооперації. Від 1923 р., щорічно в першу суботу липня святкується Міжнародний день кооперації. З часом Міжнародний день кооперації почав проводитися практично в усіх країнах і пе¬ретворився на всесвітнє свято кооператорів. У цей день коопера¬тори земної кулі здійснюють різні масові заходи, демонструють свою волю до боротьби за краще життя, демократію й соціальний прогрес, підводять підсумки діяльності кооперативних організацій і визначають завдання їх подальшого розвитку. Кооператори про-пагують свій рух серед населення. В газетах і журналах, на ра¬діо й телебаченні публікуються й передаються матеріали про ді¬яльність кооперації в країні та про міжнародний кооперативий рух, влаштовуються ярмарки, виставки, урочисто відкривають¬ся нові кооперативи, відбуваються посвяти молоді в кооператори, доповіді, лекції, концерти, спортивні змагання, народні гуляння тощо.