Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху

Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху

Наприкінці XIX ст. в кооперативному рухові відбулися кіль¬кісні та якісні зміни. Створювалися гуртові товариства, виникали спілки окремих видів кооперації відповідно до адміністративно¬го устрою тієї чи іншої країни. З'явилися перші спілки на націо¬нальному рівні. Тоді ж виникли перші спонтанні контакти між ко¬оперативними товариствами Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, Голландії, Бельгії, Данії, Австрії та інших країн. Це були акти солідарності, обміну досвідом кооперативного будівництва, взаємозбагачення кооперативних ідей та принципів діяльності, перші торговельні й економічні зв'язки.

Поміж кооператорами різних країн зародилася думка про не¬одмінну потребу виникнення міжнародної кооперативної органі¬зації. Найбільшу ініціативу в створенні міжнародного кооператив¬ного об'єднання виявив англійський кооперативний рух і його ке¬рівники. До 1890 р. кооперативний рух Англії і Шотландії набрав масового характеру й досягнув помітних господарських та еконо¬мічних успіхів. Він об'єднував понад 1 млн. членів, що станови¬ло близько 15% населення країни. Англійські та шотландські ко¬оператори наприкінці 80-х років завершили організаційну побу¬дову на національному рівні, утворили Англійське й Шотландське кооперативні гуртові товариства та Кооперативну спілку.

Кооператори Великобританії почали шукати виходу на між¬народну арену для того, щоб розширити кооперативну торгівлю, налагодити торговельний обмін з кооперативними організаціями різних країн, розповсюджувати кооперативні ідеї, практику ве¬дення кооперативного господарства, розвивати кооперативне законодавство. До налагодження міжнародних зв'язків кооператорів Великобританії штовхала зростаюча конкуренція з боку торго¬вельного капіталу та приватного капіталу взагалі, а також про¬тидія політичних сил у державних органах, які відображали ін¬тереси приватного капіталу. Кооператори Великобританії споді¬валися за допомогою міжнародних кооперативних зв'язків розши¬рити свою господарську діяльність. Особливо прагнули розвивати міжнародні контакти члени споживчої кооперації Великобрита¬нії, Франції, Бельгії, Німеччини. Створенню Кооперативного аль¬янсу сприяла й та обставина, що в середині XIX ст. вже існува¬ло чимало норм та інститутів міжнародного права, які регулювали діяльність міжнародних організацій.

Деякі керівники кооперативного руху Великобританії й при¬хильники християнського соціалізму були зацікавлені в створенні міжнародного кооперативного центру для того, щоб поширювати кооперацію та християнську мораль.

Ідеї співпраці кооператорів різних країн зародилися ще на початку XIX ст. В 1835 р. в Лондоні було засновано Асоціацію всіх класів і всіх націй, яка ставила перед собою мету пропагувати ко¬оперативні ідеї на міжнародному рівні. Це об'єднання стало пер¬шою спробою розвитку співпраці кооператорів різних країн і створення міжнародного кооперативного центру.

В 1869 р. на кооперативному конгресі Англійської кооператив¬ної спілки здійснили нову спробу утворити міжнародну коопера¬тивну організацію. Заснували міжнародний комітет для створення міжнародного кооперативного центру. Але цей комітет і асоціація проіснували недовго, тому що кооператори Європи ще не відчу¬вали себе готовими до широкої міжнародної співпраці. Тогочас¬ний кооперативний рух ще був роздрібненим, малочисленим і економічно слабким.

У 1867 р., в дні Всесвітньої промислової виставки в Парижі, кооператори Англії та Франції спробували скликати перший міжнародний кооперативний конгрес, але уряд Наполеона III це заборонив.

У 1886 р., на Британському кооперативному конгресі в Пліму¬ті, представник французьких кооператорів де Буав знову закли¬кав до створення міжнародного кооперативного центру. Він запро¬понував обрати терміном на три роки Міжнародний комітет ко¬операції, місцем перебування якого мав стати Манчестер. Цей ко¬мітет, на думку де Буава, повинен був налагодити стосунки з усі¬ма центральними кооперативними організаціями в Європі, Австралії, Америці для того, щоб спонукати їх прийняти загальні кооперативні принципи, посилати своїх представників на міжнарод¬ні кооперативні конгреси та готувати доповіді про стан справ у кооперації їх країн. В Італії, Німеччині, Франції на національних кооперативних конгресах того часу висувалися ідеї й конкретні пропозиції щодо створення міжнародного кооперативного центру. Але до практичних кроків тоді не перейшли.Перші конкретні заходи в справі міжнародної кооперативної співпраці здійснили керівники англійської кооперації. В 1889 р. Ге¬неральний секретар Кооперативної спілки Великобританії, хрис¬тиянський соціаліст В. Ніл створив ініціативний комітет для ор¬ганізації Міжнародної спілки друзів кооперативного виробництва. Цей комітет звернувся до кооперативних спілок усіх країн із за¬кликом створити міжнародний кооперативний центр із штаб-квартирою в Лондоні. В. Ніл і його прихильники ставили собі за мету створити таку міжнародну кооперативну організацію, яка сприяла б зародженню виробничої кооперації в усіх країнах.