Натуральне господарство; функції грошей; ринок

Ринок - це сукупність соціально - економічних відносин, яка складається у процесі в-ва, розподілу і обліку товарів, а також руху грошових засобів. Більш конкретно, це - це сфера обліку, де здійснюються, за допомогою актів купівлі, продажу, зв’язок сфери в-ва і сферою споживання або зв’язок виробників і споживачів. Ринок виник і почав формуватися ще в період, коли почав розвиватися обмін між містами і організовувалися ярмарки (XII ст.). Ринок розвивався одночасно з розвитком товарного господарства. Ринок діє за законами виробництва і основними з них є:

- закон вартості;

- закон попиту і пропозиції;

- закон грошового обігу;

- закон конкуренції.

Ринок по суті демократ. Тому, що він не ділить людей на окремі класи, соціальні групи, а лише ділить всіх людей на дві групи: покупців та продавців, які є суб'єктам ринку. Кожен з них має свою мету на ринку. Покупці хочуть, як найдешевше купити якісний товар і мати найбільший ефект від його споживання. Продавці хочуть, як найдорожче продати і отримати найбільший можливий прибуток. Об'єктами ринку є гроші і товари. В якості товарів виступають предмети споживання, засоби виробництва, послуги, продукти інтелектуальної праці, інформації, зв’язок. А в якості грошей виступають усі платіжні і розрахункові грошові документи.

Більш повно і глибоко сутність ринку можна розкрити через функції, які він виконує. Головні з них такі :

1) регулююча функція ринку забезпечує постійність зв’язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення;

2) стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, стимулюванню праці та управління;

3) інтегруюча функція ринку полягає в тому, що ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв’язків (підприємств, галузей, регіонів), в тому числі зовнішньоекономічних.

Можна вибрати три з багатьох визначень ринку, які найчастіше зустрічаються в нашій та зарубіжній літературі. Ринок, по-перше, розуміється як місце, да відбувається процес купівлі-продажу результатів людської діяльності, а отже, як сфера підприємницької діяльності - бізнесу. Тобто, мова йде не лише про купівлю-продаж товарів, а й про інші результати діяльності людей. Предметом купівлі-продажу виступає також інформація. Тому поняття „товарний ринок” це лише елемент загального поняття „ринок”. По-друге , ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну, посередництвом яких здійснюється реалізація результатів людської діяльності. В такому аспекті ринок виступає як економічна категорія. По-третє, ринок це місце, де відбувається остаточне визначення суспільством втіленої в результати діяльності праці.

Таке розширене суті ринку дає можливість визначити його місце, роль і значення в процесі відтворення. Ринок виступає як момент, що опосередковує виробництво й споживання, і тому перебуває під їхнім впливом, а також сам впливає на них. На ринку можуть з’явитися лише ті результати людської діяльності, які задовольняють потреби суспільства в особі покупців. На ринку з’ясовуються реальні потреби суспільства. Ринок показує виробникам, що виробляти і в якій кількості. Нарешті, на ринку визначається вартість результатів людської діяльності, в тому числі й товарів. Трактуючи так широко поняття „ринок”, не слід у той же час ототожнювати його з ринковою економікою. Ринок-це лише елемент ринкової економіки, куди поруч з ринком входять сфери виробництва , розподілу й споживання.

Для того, щоб була побудована ринкова економіка, функціонував реальний ринок, який виконував би притаманні йому функції, мають бути відтворені передумови, випробувані світовою практикою. До них належить:1) наявність суб’єктів ринкових відносини, які , будучи економічно та юридично незалежними, можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу. Досягти цього можна створенням різноманітних власників-індивідуальних, приватних, акціонерних, державних, кооперативних, змішаних;